Тортури, тиск, порушення прав. Крим під пресом ФСБ

Міжнародна спільнота не так часто згадує про тимчасово окупований Крим та місто Севастополь як би нам хотілося. Однак, питання моніторингу ситуації з правами людини на окупованій Росією території, періодично стоїть на порядку денному, навіть, якщо нам це видається не надто великим здобутком.

Так, 6 липня, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш опублікував другу доповідь про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), тимчасово окупованими Російською Федерацією. Доповідь охоплює період з 1 липня по 31 грудня 2019 року та ґрунтується на моніторингу й документуванні порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права в Криму.

У доповіді особлива увага присвячена темам катування та жорстокого поводження з боку ФСБ Росії та інших правоохоронних органів у Криму, порушення прав затриманих, у тому числі систематичні побиття, необґрунтовані особисті огляди, відмови у побаченнях з родичами та адвокатами, тиск щодо отримання російського громадянства, обвинувачення за публікації у соціальних мережах та втручання у роботу журналістів, незаконний  призов до збройних сил Російської Федерації з початку окупації та інше.

Відразу на наступний день після оприлюднення доповіді, вранці 7 липня 2020 року окупанти у Криму влаштували чергову облаву. Силовики провели обшуки за сімома адресами у будинках кримських татар та етнічних росіян-мусульман у Красногвардійському, Сімферопольському, Бахчисарайському районах та у місті Алушта. Активісти Кримської солідарності спочатку повідомляли, що шістьох осіб після «слідчих дій» забрали до «управління» ФСБ у Сімферополі. Так, затримали: Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова та Вадима Бектемірова. Усім затриманим окупанти закидають «організацію діяльності терористичної організації і участь у діяльності такої організації». Згодом стало відомо, що унаслідок облави ФСБ 7 липня окупанти затримали ще одного кримського татарина — мешканця Алушти Зекір’ю Муратова. Іншого кримського татарина — Ділявера Меметова, — у якого також напередодні відбувся обшук, силовики оголосили в розшук.

Кримський адвокат Еміль Курбедінов вважає, що ФСБ приурочила масову облаву на кримських татар до доповіді генсека ООН. «Це вже друга велика доповідь про утиски в Криму, яка була озвучена генеральним секретарем ООН. У доповіді чітко розписано про переслідування кримськотатарського народу в Криму, про зникнення людей і про те, що насправді відбувається в слідчих ізоляторах», — сказав він у коментарях ЗМІ. Він також повідомив, що всіх затриманих напередодні в окупованому Криму розвезли у різні слідчі ізолятори. Адвокат наголосив, що СІЗО — це катівні, а ФСБ це робить з метою тиску на людей.

Головне управління Національної поліції в АР Крим та місті Севастополь розпочало кримінальне провадження за фактом проведення незаконних обшуків у будинках кримських татар за статтею про порушення недоторканності житла.

Нагадаємо, що першу доповідь про порушення прав людини в Криму генсек ООН підготував у вересні 2019 року. Текст доповіді опублікований на офіційному сайті ООН.

Генеральний секретар Антоніу Гутерріш

У документі перераховані численні порушення прав людини окупаційною владою РФ. Він містить дев’ять підрозділів, присвячених громадянським правам: праву на громадянство, справедливе судочинство, праву на життя, свободу та безпеку, праву на фізичну та моральну гідність, правам ув’язнених, свободі думки та совісті, свободі самовираження, мирних зібрань, праву на культурну та національну ідентичність та традиції. Два розділи присвячені економічним, соціальним і культурним правам: праву на навчання рідною мовою, правам власності. У кожному з розділів перераховуються випадки грубого порушення Росією прав і свобод жителів Криму, а також порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема, примусовим набором жителів окупованої території до збройних сил.

Проаналізуємо та детально зупинимося на кількох пунктах з другої доповіді Генсекретаря ООН, щоб зрозуміти, що так «схвилювало» російське ФСБ та яку інформації вони намагаються замовчати, але навіть у світі про неї знають та її озвучують.  Адже, не секрет, що в Криму відбувають порушення прав затриманих, а самі затримані повідомляють про катування. А також весь світ говорить про незаконний призов громадян України на ТОТ АР Крим та м. Севастополя на строкову службу у Збройних Силах та інших військових формуваннях Російської Федерації.

Катування та жорстоке поводження з боку ФСБ Росії та інших правоохоронних органів у Криму та порушення прав затриманих

Правозахисні організації постійно фіксують випадки грубого порушення з боку РФ своїх зобов’язань як держави-члена ОБСЄ з прав людини на території окупованого Криму. Про це свідчать численні факти порушення заборони катувань та іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. В першу чергу, це стосується політично мотивованих справ щодо громадян України.

У 2019 році в Україну повернулася частина незаконно утримуваних РФ громадян України. Завдяки цьому, правозахисникам стали відомі нові факти, які не могли бути озвучені раніше через загрозу розправи з боку співробітників виправних установ. Про це повідомила Кримська правозахисна група.

Так, наприклад, після звільнення політв’язня Володимира Балуха був продемонстрований відеозапис його показів, зроблений під час перебування у виправній колонії (ІК) № 4 м Торжок (Тверська область). Балух детально описував тортури, яким він піддався в СІЗО № 1 м Твер і в ІК-4 м Торжок, після того як він в порушення Женевської конвенції (IV) був незаконно переміщений з території окупованого Криму до Росії.

15 березня 2019 року Володимир Балух був підданий тортурам з боку співробітників СІЗО № 1 м Твер. Українця били по п’ятах, по нирках, на голову одягали мокру наволочку і били по вухах. Також він отримав близько 150 ударів електрошокером по спині, сідницях і ногах. Тортури супроводжувалися елементами сексуального насильства. Знущання тривали близько півгодини. 28 березня 2019 року він був доставлений в ІК-4 м Торжок. Відразу по прибуттю він був побитий групою з 8-10 співробітників ФСВП. Удари наносилися ззаду, при цьому Володимир стояв обличчям до стіни з широко розставленими ногами, що само по собі доставляло нестерпні фізичні страждання. Його били в область нирок і печінки. Балух регулярно поміщався в ШІЗО за надуманими приводами терміном на 15 діб. Наприклад, за те що не привітався зі співробітником ФСВП, що не заправив робу і т.п. Температура в приміщенні ШІЗО не перевищувала 16 градусів тепла. Внаслідок переохолодження у Балуха почалися гострі болі в суглобах, з’явилися постійні головні болі. Все це призвело до серйозного погіршення стану здоров’я.

15 серпня 2019 року, у зв’язку з закінченням терміну відбування покарання, був звільнений з колонії і повернувся в Україну Володимир Присич, фігурант так званої «справи українських диверсантів». Присич був затриманий в 2016 р в м Севастополь людьми в масках без розпізнавальних знаків і доставлений з мішком на голові в Сімферополь. Присич був прив’язаний до стільця, до пальців його ніг були примотані дроти. Катування електричним струмом тривали не менше восьми годин, в ході яких Присича примушували дати свідчення на камеру. Запис, де він зізнається в роботі на розвідку України, була зроблена на наступний день. У сюжеті телеканалу «Росія-1» був використаний фрагмент, який триває менше хвилини і містить безліч склеювань. В реальності запис проводилася протягом двох годин, так як в результаті перенесених тортур і під дією невідомих ін’єкцій Присич неодноразово непритомнів і насилу міг читати з листа заготовлений спецслужбами текст. Згодом спецслужби відмовилися від звинувачень у шпигунстві. Замість цього в машину Присича були підкинуті наркотики, і щодо українця було сфабриковано справу за ч. 2 ст. 228 КК РФ (Незаконні придбання, зберігання, перевезення, виготовлення, переробка наркотичних засобів). Незважаючи на заяви захисту про застосування тортур, розслідування за цим фактом не було проведено, винні не притягнуті до відповідальності.

Аналогічним тортурам із застосуванням електричного струму піддався звільнений у вересні 2019 року цього року інший фігурант «справи українських диверсантів» Євген Панов. Крім того, що його також змусили дати свідчення на камеру, Євгена змусили написати відмову від послуг адвоката, найнятого родичами, на користь адвоката за призначенням. Згодом, також, як і в випадку з В.Прісічем, захист Панова отримав відмову від влади РФ в проведенні розслідування за фактом застосування тортур на етапі слідства.

У жовтні під час проведення протизаконних розшукових заходів в гаражі проукраїнського активіста Олега Приходько співробітники ФСБ виявили тротилову шашку, запал і елементи ураження. Сам Приходько був затриманий, а пізніше рішенням так званого «Київського районного суду м. Сімферополя» поміщений під варту до 10 грудня 2019. Активіста звинувачують в нібито підготовці підриву будівлі Сакської міської адміністрації по ст. 223-1 і ст. 205 КК РФ. З моменту затримання 9 жовтня і до винесення судового рішення про взяття під варту. Приходько стверджує, що вибухівку йому підкинули. Він має ряд захворювань, в т.ч. шлунковокишкового тракту і сечостатевої системи, що вимагають медикаментозного лікування, однак адміністрація СІЗО не віддає йому ліки, передані рідними. Під виглядом медогляду у Приходька взяли зразки ДНК без його згоди. Його адвокат, Н. Шейхмамбетов, побоюється, що співробітники ФСБ можуть використовувати зразки для фальсифікації доказів приналежності його підзахисному підкинутої вибухівки.

22 жовтня, співробітники МВС протягом 7 годин без пояснення причин утримували трьох кримських татар, які поверталися до Криму з Ростова-на-Дону після відвідування судового засідання у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір». Адвокат Л. Гемеджі розцінює такі дії стосовно затриманих Ансара Османова, Алі Керімова і Амета Сулейманова як “акцію залякування”, адже відповідно до російського законодавства затримання можливе лише до 3-х годин для ідентифікації особистості, хоча у всіх затриманих були з собою паспорти.

Фігурант 2-ї Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», координатор об’єднання «Кримська солідарність», Сервер Мустафаєв знаходится в СІЗО умових, рівносильних тортурам. Він ділить камеру розміром 4 квадратні метри зі ще одним ув’язненим. У камері встановлений умивальник, вода в якому майже постійно відсутня, два ліжка з брудною білизною, стіл, і діра в підлозі замість туалету, через яку вміст каналізації час від часу затоплює всю підлогу. Маленьке вікно камери з потрійними ґратами виходить на звалище харчових відходів. Мустафаєву систематично видають їжу зі свининою, яку він не може їсти у зв’язку з релігійними переконаннями, передачі продуктів йому теж заборонені. Таким чином, він не отримує повноцінного харчування кожен день.

Засуджені у так званих «справах диверсантів» не отримують необхідну медичну допомогу, незважаючи на погіршення стану їх здоров’я. У Геннадія Лімешка, який утримується в колонії Ставропольського краю РФ, з’явилися рани і висипання на руках і ногах. У Андрія Захтея загострилися численні хронічні захворювання, включаючи травму хребта, від якої німіють руки і ноги, гайморит, що викликає головні болі, проблеми з зубами. У Володимира Дудки погіршився стан здоров’я після етапу з Москви до Сімферополя, який тривав майже місяць. Його турбують постійні болі в області живота і підвищений тиск. За слова сина Дудки, І. Каверіна, під час етапу його батька поміщали в камери, розраховані на 20 осіб, де містилося 50.

І це далеко не повний перелік політично вмотивованих переслідувань.

Незаконний призов кримчан до Збройних сил Російської Федерації з початку окупації

З 2015 року  в Криму розпочалися призови на строкову військову службу до Збройних Сил Росії та інших військових формувань РФ. Станом на 2020 рік в  тимчасово окупованому Криму проведено 11 незаконних призовних кампаній. Цифра призваних на службу  – майже  25 000 мешканців Криму.

Якщо до 2017 року призвані кримчани проходили строкову військову службу у з’єднаннях і військових частинах Збройних Сил та інших військових формувань РФ, дислокованих на території Криму, то після 2017 – частина призваного особового складу направляється для проходження військової служби до з’єднань і військових частин Збройних Сил та інших військових формувань РФ, які дислокуються на території Росії та поза її межами.

Фото QHA media

Експерти та правозахисники неодноразово наголошували, що існує поширена практика – направляти кримчан служити в ті регіони РФ, де існує загроза втягнення у бойові дії (Північний Кавказ, прикордонні з Україною території, служба у ВМФ тощо). Натомість призовників з усієї Росії відправляють служити у військові частини окупованого Криму.

Порівняльний аналіз 2017 та 2019 років свідчить про те, що все частіше кримських призовників направляють  для проходження військової служби в різні регіони Росії. Так, у 2017 році з окупованого Криму до військових підрозділів, розташованих на території РФ, було направлено 673 особи,  а у 2019-му під час весняної призовної кампанії 3400 кримчан призвали на службу в Збройні Сили РФ, з яких близько 2400 осіб направлено у російські регіони.

Уникнути цього оне можливо, адже за ухиляння від військової служби кримчанам загрожує  кримінальна відповідальність. За ухилення від призову Росія штрафує або позбавляє волі на строк до двох років. У 2019 році Росія призначала штрафи в розмірі від 15 до 50 тисяч рублів. Також без обліку у військовому комісаріаті майже неможливо офіційно працевлаштуватися. За час окупації Криму російськими окупаційними правоохоронними органами відкрито близько 83 кримінальних справ щодо кримчан за ст. 328 Кримінального Кодексу РФ за ухиляння від військової служби в Збройних Силах РФ, з них 25 порушено протягом 2019 року.

Проведення призову жителів окупованих територій до лав армії держави-окупанта, а також перманентна пропаганда служби у ЗС РФ на території Криму, порушують ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року (IV Женевської конвенції) та норми Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а переміщення призваних громадян України з окупованого Криму на територію РФ порушує ст. 49 цієї ж Конвенції, та є воєнними злочинами.

17 жовтня 2018 року прокуратура АРК надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі інформаційне повідомлення з доказами незаконного примусу кримчан до служби в російській армії. Повідомлення склали спільно з правозахисниками Кримської правозахисної групи, Регіонального центру прав людини та Української Гельсінської спілки з прав людини.

«Ми зібрали, в першу чергу, 165 нормативно-правових актів, що підтверджують сам факт проведення призову на окупованій території. Це й укази президента Росії про початок проведення призовних компаній, і накази міністра оборони, закони, що дозволяють проводити призов на окупованій території, аж до звітів адміністрацій, наприклад, про розподіл бюджетних коштів на проведення призовної кампанії в конкретному районі Криму», ‒ розповів аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

«Винними особами можна вважати, починаючи від Путіна, який є головнокомандувачем збройних сил РФ, Шойгу – міністр оборони, Гарасимов – начальник Генерального штабу, і закінчуючи людьми, які безпосередньо відповідають за проведення мобілізації на окупованій території», – підкреслили в «Кримській правозахисній групі».

Висновки

Правозахисники наголошують, що подібні дії влади РФ (катування та жорстоке поводження ФСБ з затриманими) порушують зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру, прийняті в Москві в 1991 р Згідно з цим документом держави зобов’язуються вжити ефективних заходів щодо забезпечення того, щоб утримання під вартою або ув’язнення не використовувалося правоохоронними органами з метою змушення особи до зізнання, самообмови або дачі показань проти іншої особи. Також документ містить опис зобов’язань органів влади при розгляді скарг на тортури.

Внаслідок окупації Криму РФ і в зв’язку з тим, що РФ вважає півострів своєю територією, вона не визнає мандат міжнародних організацій на роботу в Криму як частини України. В результаті жертви позбавлені стандартних міжнародних механізмів захисту від катувань. В таких умовах тортури і жорстоке поводження стали звичайною практикою, яка застосовується поліцією і ФСБ Росії. Методи дозволяють фактичній «владі» півострова примушувати затриманих до дачі свідчень, схиляти їх до укладення угоди зі слідством, змушувати відмовлятися від послуг адвокатів за договором на користь адвокатів за призначенням, які співпрацюють з ФСБ.

Також, експерти переконані, що й надалі збільшуватимуеться кількість тих, кого призвали до російських Збройних Сил з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

У зв’язку з цим вони закликають постійно посилювати санкції щодо  Російської Федерації, як єдиний відчутний метод тиску на країну-окупанта українських територій.  

Сергій РОМАНЮК

SHARE