Незаконні дії гостей із-за кордону

9 листопада 2016 р. в «Академії біоресурсів і користування природою КФУ» відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Виш і працедавець – напрямок ефективної співпраці» за участі представників агропромислового комплексу Перу, Московського державного інституту міжнародних відносин, Аграрно-технологічного інституту та Російського університету дружби народів. Кандидат наук в агрономії, член колегії інженерів Перу Кінтанілья Монтоя Глен Феліпе Сантіаго підготував для семінару доповідь «Історична довідка та поточний стан виробництва вина у Перу». Декан факультету харчової промисловості Національного аграрного університету «Ла Моліна» (Перу) Луїс Фернандо заявив, що буде радий подальшій співпраці з «КФУ».

У травні 2017 р. викладачі кафедри документознавства та архівознавства історичного факультету «Таврійської академії КФУ» зустрілися з польськими колегами, що прибули до окупованого Криму для участі у «ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми документознавства та архівознавства: виклики часу”». У «прес-службі КФУ» зазначили, що гості з Польщі, які прибули до Криму вперше, співпрацюють з Російським державним гуманітарним університетом у Москві та працюють з російськими архівами. Було розкрито ім’я лише одного візитера – співробітника Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін) Каміля Пеха. Того ж місяця у «КФУ» повідомили про приїзд делегації з США, до якої увійшли представники Центру громадянських ініціатив на чолі з його головою і засновницею Шерон Тенісон, а також громадські активісти, представники бізнесових кіл та викладачі; перед тим делегація відвідала міжнародний дитячий центр «Артек» і зустрілася з представниками «адміністрації» Сімферополя.

7 червня 2017 р. посол Сирії в РФ Хаддад Ріяд відвідав «КФУ», нагадавши про визнання дипломів цього «вишу» в його країні. Також він додав, що робитиме все задля зростання кількості сирійських студентів «КФУ», яких на той час було лише троє – у «медакадемії» та на підготовчому відділенні «академії будівництва та архітектури».

9 серпня 2017 р. «КФУ» відвідали аспіранти та викладачі університету Цінхуа – заснованого у 1911 р. одного з провідних вишів Китаю, випускниками якого зокрема є два останні очільники держави – Ху Цзіньтао та Сі Цзіньпін.

8 вересня 2017 р. в «прес-службі КФУ» заявили, що у «виші» в рамках «програми міжнародної академічної мобільності» працюють близько 50 викладачів з Литви, Німеччини, Китаю, Туреччини та території, підконтрольної українському урядові.

6 жовтня 2017 р. кафедру стоматології «медакадемії КФУ» в рамках «міжнародної конференції» відвідали президент Міжнародної федерації стоматологів Мішель Арден (професор бельгійського університету, паст-президент Світової федерації стоматологів (FDI), радник Європейського парламенту зі стоматологічної освіти) та колишній студент КДМУ Рашид Ель Абед з ОАЕ, старший викладач ендодонтії в університеті Мохаммед Бін Рашид. На конференції також були присутні гості з Білорусі, Киргизії та Росії.

26 жовтня 2017 р. в «прес-службі КФУ» повідомили, що співробітниця кафедри теоретичної фізики та фізики твердого тіла «фізико-технічного інституту КФУ» Кіра Селезньова взяла участь у Європейській школі з магнетизму – 2017, що відбулася на Корсиці. При цьому було зазначено, що Селезньова, крім російського вченого ступеня кандидата наук, має також європейський вчений ступінь доктора, нещодавно успішно завершила навчання у подвійній аспірантурі – «КФУ» та університету Бордо (Франція), захистивши дисертацію в останньому.

20 грудня 2017 р. генеральний директор австрійської школи бізнесу Blue Danube Business School Герберт Шлайр з Відня провів серію англомовних майстер-класів з професійного бізнес-планування для студентів кафедри менеджменту та туристичного бізнесу «гуманітарно-педагогічної академії КФУ» в Ялті. Захід відбувся в рамках міжнародної співпраці «КФУ» з освітніми організаціями близького та далекого закордону.

21 грудня 2017 р. італійський публіцист і громадський діяч, «друг Росії» Джульєтто К’єза (помер 26 квітня 2020 р.), який неодноразово відвідував окупований півострів, розповів кримським ЗМІ, що стане «почесним професором КФУ»: ідею, що виникла після його виступу перед студентами «вишу», підтримало як «керівництво КФУ», так і «голова Криму» Сергій Аксьонов.

На початку лютого 2019 р. в ефірі кримського радіо «директор науково-дослідницького центру історії та археології Криму КФУ» Олександр Айбабін розповів, що іноземні вчені продовжують активну співпрацю з окупованим Кримом, незважаючи на міжнародні санкції, обмеження та «гучні антикримські заяви Заходу». Так, наприклад, у січні «КФУ» на конференції приймав представників Сорбонни. Також Айбабін додав, що закордонні колеги мають «деякі проблеми з отриманням віз», однак кримчани допомагають їм «обійти обмеження».

19 квітня 2019 р. в Сімферополі за участі представників кримської «влади» та «КФУ» відбулася прес-конференція на тему «Мова, культура, наука – міст між Кримом і Грецією», гостями якої стали грецькі науковці – аспірант кафедри мови, філології та культури країн Причорномор’я Університету Фракії ім. Демокрита Деспіна Мерміга та приват-лектор МВС Греції Герасімос Антонелос.

У вересні 2019 р. Балаклаву в рамках міжнародного стажування, яке проводило Російське географічне товариство (РГТ), відвідала делегація студентів та викладачів з Сербії, а також Боснії і Герцеговини; серед її учасників був співробітник Центру РГТ в Сербії, викладач географічного факультету Белградського університету Владан Грбович. Передбачалося, що з окупованого Криму делегація вирушить до Краснодару. Тоді ж під час прес-конференції у Сімферополі «голова кримського регіонального відділення РГТ», «декан географічного факультету Таврійської академії КФУ» Борис Вахрушев розповів, що іноземні вчені відвідують Крим під виглядом звичайних мандрівників і туристів. Тим не менше, офіційних контактів із закордонними науковими організаціями «КФУ» не має через санкційні заборони. Свої коментарі додав приват-доцент Інституту геології Інсбрукського університету (Австрія) Юрій Дублянський: за його словами, керівництво не перешкоджає його візитам до окупованих Росією Криму та Абхазії.

В листопаді 2019 р. майстер-клас з ландшафтного скетчингу для студентів «СДУ» провів викладач Версальської Вищої школи ландшафтного проектування Клод Паск’є, котрий висловив бажання надалі співпрацювати з «вишем». Тоді ж севастопольський «інститут біології південних морів» з робочим візитом відвідала делегація факультету фізики індійського університету Аннамалай на чолі з професором Рамадоссом Венкатачалапаті та науковим співробітником Гуганатаном Логанатаном; при цьому в «інституті» повідомили, що їхня співпраця з індійськими дослідниками триває другий рік, при цьому проводиться як у Чорному морі, так і в Бенгальській затоці.

Також у листопаді 2019 р. в «КФУ» організували прибуття на окупований півострів провідних світових вчених – носіїв унікальних знань, які працюватимуть у «виші» над організацією нових наукових шкіл. Зокрема, очікувалося, що реалізовувати проект у галузі сільського господарства в Криму буде провідний науковий співробітник Інституту Вулкані (Ізраїль), професор Ріна Каменецкі. Також у «КФУ» планувалося створення новітньої дослідницької лабораторії з нанофотоніки ферит-гранатових плівок і структур для нового покоління квантових пристроїв, очолити яку мав доцент Московського державного університету, запрошений професор Університету Едіт Коуен (Австралія) Володимир Бєлотєлов. Ці плани «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв назвав «значною подією у прориві міжнародної блокади півострова».

«Гібридна легалізація» кримської вищої освіти у міжнародному контексті

У грудні 2018 р. «прес-служба КФУ» повідомила, що заснований ще у 1990 р. «перший науковий журнал університету» «Матеріали з археології, історії та етнографії Таврії» попри міжнародні санкції було включено до наукометричної бази даних Emerging Sources Citation Index (ESCI), котра є частиною Core Collection Web of Science, штаб-квартира якої розташована у Філадельфії (США). Видання, незмінним головою якого є доктор історичних наук Олександр Айбабін, готує «науково-дослідницький центр історії та археології Криму КФУ», який виник після російської окупації Криму на базі Кримського відділення Інституту сходознавства АН України, яке очолював той-таки Айбабін. Було заявлено, що до міжнародної редколегії журналу входять провідні історики й археологи Росії, Франції, Німеччини та Угорщини. Видання публікує оригінальні наукові статті з археології, історії та етнографії Криму та Північного Причорномор’я російською, англійською, французькою та німецькою мовами. За словами Айбабіна, включення журналу до міжнародних списків допоможе значно підвищити статус кримського «університету» в міжнародному рейтингу вишів.

4 лютого 2019 р. в МЗС РФ повідомили, що за тиждень до 5-ї зустрічі керівників російських і німецьких освітніх і науково-дослідницьких організацій, запланованої на 4-6 лютого в Казані, МЗС та Конференція ректорів вишів Німеччини зажадали «в ультимативній формі» від російської Асоціації провідних університетів завадити участі в заході «в. о. ректора КФУ» Андрія Фалалеєва. В російському відомстві нагадали, що форум був одним зі значних заходів у рамках російсько-німецького «перехресного» Року науково-освітніх партнерств 2018-2020 рр., і заявили про намір німецької сторони виключити представників структур Криму як «суб’єкта РФ» з двосторонніх програм співпраці, поклавши на неї всю провину за зрив конференції. Сам Фалалеєв повідомив, що форум відбудеться у «дещо іншому форматі», який переглядає кожна сторона-учасниця. З Німеччини на зустріч прибув ректор німецького Технічного університету Ільменау Петер Шарф, який вибачився перед Фалалеєвим за позицію МЗС Німеччини. За словами останнього, подібна ситуація щодо участі «КФУ» в міжнародних освітніх заходах сталася вперше.

Також кримські «наукові установи» проводять «всеросійські» та «міжнародні» «науково-практичні конференції» з можливістю заочної участі представників інших країн – Білорусі, Казахстану, Чехії, Польщі, Китаю та ін. На жаль, нагодою користуються й деякі українські вчені.

Легалізуватись у світовому контексті «виші» окупованого Криму намагаються й за допомогою участі своїх представників у міжнародних заходах – зокрема, спортивних. Так, у листопаді 2016 р. викладач «Таврійської академії КФУ» Наталя Царьова здобула перемогу на 5-му Кубку світу з карате-до Шотокан-рю Казе ха в Парижі. На початку липня 2019 р. спортсменки команди Storms «КФУ» посіли друге місце на чемпіонаті Європи-2019 з чірлідингу, що відбувся у Санкт-Петербурзі: дівчата, що виступали у складі місцевої команди No Limit, поскаржилися, що через санкції не можуть виїжджати на змагання за кордон, хоча пропозиції були. У вересні 2019 р. студент «КФУ», паралімпієць Андрій Граничка здобув золоту медаль на чемпіонаті світу з плавання у Лондоні, встановивши новий світовий рекорд (1 хв. 27,15 с.) на 100-метровій дистанції. У «прес-службі КФУ» розповіли, що авторство попереднього світового рекорду так само належить кримському спортсменом. Також було повідомлено, що Граничка отримав квоту на участь у XVI Паралімпійських літніх іграх 2020 р. в Токіо (не відбулися через пандемію коронавірусу).

Висновки

Протягом російської окупації Криму «вищі навчальні заклади» та «наукові установи» анексованого півострова щосили намагаються довести, що не лише не втратили зв’язки зі світовою академічною спільнотою, а й навпаки, набувають і активно розвивають нові. Міжнародні санкції здебільшого стосуються США та країн ЄС, хоча так чи інакше тамтешні студенти, хоч і фактично в поодиноких випадках, потрапляють до кримських «вишів». Ба більше: з цими країнами відбуваються не лише студентські, а й академічні обміни – проте здебільшого їхніми ініціаторами та промоутерами стають тамтешні провідники та симпатики «русского міра» у статусі представників неурядових і некомерційних громадських організацій, яким сприяє російська влада, а учасниками – «закордонні співвітчизники» з російським корінням. Цілком виправданим видається бажання держави-агресора та її сателітів на окупованих територіях «розвернутися на Схід» (себто до країн Азії) та Латинської Америки: в цьому випадку йдеться переважно про співпрацю з країнами, які або мають громадянські конфлікти всередині, або підтримуються дружніми до Кремля авторитарними режимами й перебувають у міжнародній ізоляції, або просто не вбачають нічого страшного в російській збройній агресії проти України та окупації її територій – чи то їм взагалі байдуже, в якій стороні світу знаходиться Крим і кому він належить. Спроби «легалізації» кримських «вишів» у світовому контексті відбуваються й за посередництвом участі їхніх представників (здебільшого у складі російських делегацій) у міжнародних заходах, які не мають жодного стосунку до наукової діяльності.

З огляду на ці чинники Українська держава в комплексі дій, спрямованих на звільнення та реінтеграцію своїх територій, окупованих Росією, мусить проводити відповідну «роз’яснювальну роботу» на міжнародному рівні з залученням усіх країн світу, реагувати на спроби вербування закордонних абітурієнтів до «вишів» Криму та ОРДЛО і всіма можливими засобами ставати їм на заваді, сприяти навчанню вітчизняних студентів з цих регіонів на території, підконтрольній українському урядові, й не допускати вступу українських абітурієнтів до «вишів» Криму та ОРДЛО, а також докладати всіх зусиль до унеможливлення тієї чи іншої міжнародної діяльності цих «установ» до цілковитої деокупації регіонів їхнього розташування.

Віталій СОЛОНЧАК

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”

SHARE