Українці з Криму надали владі пропозиції щодо захисту прав дискримінованої громади кримських українців (звернення)

Учасники заходів у Києві з відзначення Дня захисту прав українців Криму направили органам влади України пропозиції щодо захисту прав кримських українців, які через політику держави-агресора перетворилися на одну з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот на тимчасово окупованій території Кримського півострова. У зверненні, зокрема, пропонується уряду, відповідним міністерствам і парламенту держави розробити програму заходів із задоволення етнокультурних потреб та захисту прав громади етнічних українців, визначити їх правовий статус як «меншина в меншині», утворити Фонд деокупації та реінтеграції Криму, передати у власність ПЦУ приміщення собору св. Володимира та Ольги у Сімферополі, які наразі незаконно захоплює окупаційна влада, випускати інформаційні та наукові продукти про цю спільноту і для неї.

День захисту прав українців Криму відзначається вже четвертий рік з ініціативи кримської громадськості 28 серпня, оскільки саме у цей день в 1918 р. у Сімферополі розпочався перший з’їзд українських організацій Криму і була утворена Крайова українська рада в Криму. Цього року в Києві відбулася прес-конференція ««Громада українців Криму: 6 років боротьби за збереження ідентичності в умовах дискримінаційної політики окупантів» і захід у Лук’янівському заповіднику із вшанування пам’яті голови Крайової української ради в Криму у 1919–1920 рр., консула УНР в Ялті Павла Горянського та загиблих у 2014–2020 роках кримчан-захисників України.

У прес-конференції взяли участь митрополит Сімферопольський і Кримський Православної Церкви України Климент, координатор Таврійської гуманітарної платформи, член Вченої ради НДІУ Андрій Іванець, екс-політв’язень Кремля Володимир Балух, засуджений в окупованому Криму, заслужений журналіст, оглядач проекту радіо «Свобода» «Крим. Реалії» України Микола Семена. Вони говорили про системну політику дискримінації державою-окупантом українців Криму, яка брутально порушує їхні права та створює загрозу асиміляції частини з них. Її складовими є незаконне знищення Росією в окупованому Криму українських партій та організацій, мас-медіа, системи української освіти, інформаційно-психологічний тиск на етнічних українців, судове переслідування і позасудові розправи, викрадення і катування українських активістів, штучна ізоляція кримчан від українського освітнього та інформаційного простору, зміна етнодемоаграфічного складу кримського населення шляхом переселення сотень тисяч російських колоністів на захоплену територію України. Одночасно Росія після подання не неї Україною позову в Міжнародний суд ООН щодо дискримінації кримськотатарського народу та українців Криму намагається маніпулювати суспільною думкою та створює псевдоукраїнські організації, які виправдовують порушення державою-агресором своїх зобов’язань та руйнування нею підвалин міжнародного права.

Прес-служба Таврійської гуманітарної платформи

 

 

 

ЗВЕРНЕННЯ
до органів влади України щодо заходів із захисту прав

громади етнічних українців тимчасово окупованого Криму

28.08.2020                                                                                                                 м. Київ

Ми, учасники заходу із вшанування пам’яті голови Крайової української ради в Криму Павла Горянського та загиблих у 2014–2020 рр. кримчан-захисників України, констатуємо, що дискримінаційна політика держави-агресора на тимчасово окупованій території АР Крим і м. Севастополя щодо громади етнічних українців Криму спрямована на поступову їх асиміляцію. Окупанти систематично використовують для цього широкий арсенал засобів – від агресивного інформаційно-психологічного тиску на носіїв української ідентичності до їхнього карного переслідування та позасудових розправ. Росія незаконно ліквідувала українські громадські та політичні організації, вже знищила на тимчасово окупованій території українську освітню та мас-медійну інфраструктуру, штучно відрізала кримчан від освітнього та інформаційного простору України, систематично переслідує ПЦУ та інші конфесії, прихожанами яких є переважно етнічні українці. Держава-агресор перетворила етнічних українців Криму на одну з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот автономії та Севастополя.

Тому важливою складовою державної політики деокупації Кримського півострова, захисту прав і свобод громадян України різного етнічного походження та дискримінованих спільнот на тимчасово окупованій території має бути захист як громадянської, так і етнічної української ідентичності кримчан, підтримка кримського українства.

Тому ми, учасники заходу із вшанування пам’яті П. Горянського та загиблих у 2014–2020 рр. кримчан-захисників України, на підставі статей 3 та 11 Конституції України з метою реалізації політики захисту прав і свобод українців Криму, запобігання їх асиміляції пропонуємо здійснити низку першочергових кроків у гуманітарній cфері:

– Голові Верховної Ради України забезпечити виконання Постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи”, що були прийнята 22 вересня 2016 року.

– Міністерству культури та інформаційної політики України, яке здійснює реалізацію державної політики у справах міжнаціональних відносин, спільно з Міністерством юстиції України розробити зміни до законодавства щодо запровадження терміну «меншина в меншині», зокрема, використовувати його при розробці проекту Концепції державної етнополітики України;

– Верховній Рада України невідкладно прийняти Постанову щодо захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (ПЦУ) та збереження приміщень Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги.

– Кабінету Міністрів України терміново завершити юридичну передачу будівель, в яких розташовані собор Володимира і Ольги та Кримського єпархіальне управління Православної церкви України і які наразі використовуються віруючими на правах оренди, у власність Православній церкві України.

– Кабінету Міністрів України затвердити План заходів на виконання Стратегії інформаційної реінтеграції АР Крим та м. Севастополя, схваленої розпорядженням Уряду від 27 грудня 2018 р. № 1100-р.

– Кабінету Міністрів України підготувати та подати на розгляд Раді Національної безпеки і оборони України пропозиції про застосування національних санкції до осіб, які на тимчасово окупованій території Криму порушують права громадян України на свободу совісті і віросповідання релігійної громади української церкви, зокрема Кримської Єпархії Православної Церкви України.

– Міністерству закордонних справ України ініціювати запровадження міжнародних санкцій до осіб, які на тимчасово окупованій території Криму порушують права громадян України на свободу совісті і віросповідання релігійної громади української церкви, зокрема Кримської Єпархії Православної Церкви України.

– Міністерству закордонних справ України залучати для протидії російській пропаганді на міжнародних майданчиках активістів української громади Криму, активізувати роботу щодо оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина, колективних прав етнічних спільнот на тимчасово окупованій території, зокрема, щодо загроз громаді етнічних українців Криму та блокування Російською Федерацією діяльності на території Криму міжнародних правозахисних організацій;

– Міністерству освіти та науки України оприлюднити інформацію про  результати моніторингу дотримання Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях АР Крим та м.Севастополя прав людини в сфері освіти;

– Міністерству культури та інформаційної політики України  оприлюднити інформацію про  результати моніторингу дотримання Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях АР Крим та м.Севастополя прав людини в сфері культури, зокрема української мови;

– Міністерству культури та інформаційної політики України спільно з  Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на період деокупації та реінтегрції АР Крим і м. Севастополь розробити програму заходів із задоволення етнокультурних потреб та захисту прав громади етнічних українців Криму;

– Міністерству культури та інформаційної політики України надавати організаційне сприяння й фінансувати проведення Всеукраїнського (Всекримського) конкурсу учнівської й студентської молоді «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці, і Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми діти твої, України» імені поета Данила Кононенка, здійснювати такі організаційні заходи щорічно;

– Українському інституту національної пам’яті розробити комплекс комеморативних заходів, пов’язаних з визначення подій та життя осіб з громади етнічних українців Криму, внести до парламенту пропозиції щодо подій з історії Криму та ювілеїв кримських українців, які мають бути включені до переліку пам’ятних дат і ювілеїв, що відзначатимуться на державному рівні на 2021 рік, а в подальшому щорічно.

– Міністерству освіти і науки України вирішити питання зі створення і роботи системи дистанційної освіти для дітей, що проживають на тимчасово окупованих територіях, зокрема навчання української мови та літератури, історії України. Для забезпечення доступу до української освіти дітям з окупованого Криму утворити у місті Херсон Центр дистанційного навчання «Крим», забезпечити його належне стале функціонування.

– Міністерству освіти і науки України замовити НАН України, Інституту українознавства МОН України, Таврійському національному університету ім. В.І. Вернадського підготувати академічні видання історії Криму й історії української громади півострова, етнографічних досліджень кримських українців, вивчення їх історико-культурного спадку загалом та актуальних проблем цієї громади;

– Міністерству культури та інформаційної політики України та Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити підготовку інформаційного продукту для етнічних українців як цільової аудиторії, для його мовлення на тимчасово окуповану територію АР Крим і м. Севастополь;

– Міністерству культури та інформаційної політики України забезпечити фінансування загальнодержавної української газети «Кримська світлиця» з Державного бюджету України в рамках виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», що було прийнято 27 грудня 2018 року.

– Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України утворити Фонд деокупації та реінтеграції Криму, який би, здійснював  функцію реалізації державної політики України щодо окупованого півострову, зокрема, надавав грантову підтримку громадським організаціям, що переміщені з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь, та забезпечував фінансування цільових програм, направлених на розвиток громад, захист прав та свобод українців Криму, відновлення та посилення зв’язків з українцями, що проживають на окупованих територіях АР Крим та м.Севастополя.

SHARE