Сільське господарство Криму: невтішні підсумки на межі виживання

Сільське господарство окупованого півострова одним з перших відчуло на собі всі «принади» анексії: відсутність води, добрив, техніки, додаткових робочих рук при збиранні врожаю. Тобто  всі ці «дрібниці», про які не думали ті, хто проводив сумнозвісний «референдум» у березні 2014 року. А пожинати гіркі «плоди» цієї геополітичної авантюри доводиться тепер кримським селянам.

Риторика кримської «влади» щодо майбутнього сільського господарства регіону досить суперечлива: від повних оптимізму звітів про «рекордні» врожаї до боязких скарг на брак води, комбікормів, насіння, техніки, і головне, грошей, щоб все це оплатити. При цьому за підсумком сільськогосподарського року скарг виявилося більше, ніж досягнень, якими можна похвалитися. Та й при найближчому розгляді досягнення виявляються вже не таким значними.

Серед головних успіхів кримських аграріїв, а точніше, єдиного успіху, називають рекордний урожай зернових – 1,4 млн тонн, що перевищує показники 2014 року на третину. Відзначимо заради справедливості, що врожай нинішнього року вищий показників 2012 і 2013 років, коли в Криму зібрали 761,8 тис і 900 тис. тонн зернових, відповідно. Але не слід забувати, що врожай року склав 20111,8 млн тонн, що набагато вище нинішнього «рекорду».

Менш оптимістично кримські аграрії оцінюють врожай овочів і фруктів. «Міністр» сільського господарства Віталій Поліщук у вересні заявив, що на півострові вже зібрали 213 тис. тонн овочів, і збір врожаю триває. Щоправда, досі кількість зібраної продукції не порахували. Однак в українську бутність в Криму збирали 380-480 тис. тонн овочів. Так що врожай нинішнього року явно не дотягує до українських показників.

З тепличними овочами в Криму теж великі проблеми: парникові овочі вирощують на площі в 42 га, при цьому велика кількість продукції вивозиться за межі півострова.  Тому огірки і помідори на базарах півострову подорожчали в жовтні в 2-3 рази.

Валовий збір фруктів на початку листопада на півострові склав 66 тис. тонн (при очікуваних 70 тис. тонн).  При цьому до анексії самим неврожайним видався 2011 рік, коли зібрали всього 86,5 тис. тонн плодів і ягід. В інші часи загальний врожай в Криму складав не менше 100 тис. тонн. Наприклад, в 2013 році врожай плодово-ягідної продукції досяг 113,8 тис. тонн. Безумовно, що дефіцит фруктів призвів до зростання цін, які шокували навіть гостей з російської столиці.

Зрозуміло, що головна проблема для кримських селян – це дефіцит води, якої півострів лишився в наслідок припинення поставок через Північно-Кримський канал. Це призвело до руйнації цілої галузі – рисівництва,  а також зменшило можливості селян у виробництві овочів, особливо у північних та східних районах Криму. Площа зрошуваних земель на півострові зменшилася у 10 разів – з 140 до 13,4 тис га.,  але й полити змогли тільки половину.

На зниження врожайності впливає не лише відсутність води або погодні умови, суттєва проблема для кримських аграріїв сьогодні – це добрива, ціни на які в Криму на третину вище, ніж на Кубані. Зокрема, тонна аміачної селітри на Кубані коштує 14 тис руб, а в Криму – 21 тис руб.

І при цьому грошей на підтримку аграріїв півострову виділяється мізерно мало. Згідно кримському бюджету 2015 року в його останній версії (листопад), загальна сума дотацій сільському господарству Криму склала близько 800 млн. рублів, з яких 450 млн. – кошти, що виділені на взаєморозрахунки з банками. При цьому сама кримська «влада» скаржиться, що банки не хочуть кредитувати аграріїв. Так, на осінню посівну кампанію банки виділили всього 115 млн. рублів у вигляді кредитів, що складає всього 2% від необхідного обсягу фінансування. «На 1 вересня на все сільське господарство всіма банками було профінансовано 115 млн рублів – це вкрай маленька цифра. За нашими підрахунками необхідно 5,5 млрд. рублів, щоб провести якісну посівну кампанію», – зазначив «міністр сільського господарства» Криму Віталій Поліщук.

З російського бюджету на підтримку сільгоспвиробників виділено близько 300 млн. рублів (усього 0,3% дохідної частини бюджету Криму), при цьому на підтримку фермерських господарств сума ще менша – 56,7 млн. рублів. Хоча, судячи з ностальгії за радянськими часами, місце фермерів в Криму незабаром займуть радгоспи і колгоспи. А там і до продрозверстки рукою вже подати. Хоча перші кроки в цьому напрямку вже створюються: за кожним містом Криму закріплено один або кілька сільськогосподарських районів, селяні яких повинні постачати продукцію у ці міста. Саме про це повідомив заступник «міністра» промислової політики Ян Латишев, відвідуючи ярмарок у Сімферополі.

Крим ніколи не забезпечував себе повністю продуктами харчування, але місцеві аграрії вносили вагому лепту в продуктовий кошик півострова. Сьогодні ситуація змінилася кардинально: мова йде не про розвиток аграрного сектора, а хоча б про його виживання, що виглядає вкрай проблематичним.

Аліна Громова
для ІА «Голос Криму»

SHARE