Парламентські слухання по Криму: красиві гасла і мало конкретики

15 червня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи».

Все було досить традиційно для такого формату слухань: фактично порожня урядова ложа (з міністрів лише Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України), також були заступники та представники від Міністерства інформполітики, Мінюсту та Міністерства з питань окупованих територій). Що ж до депутатів, то тема майбутнього Криму виявилась цікавою для надзвичайно малої кількості народних обранців. Найбільш зацікавленими у кримському питанні, власне як і завжди, були представники громадських організацій, активісти, правозахисники, вимушені переселенці.

І так, про що ж говорили з парламентської трибуни:

Зі вступним словом до учасників слухань звернулася Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, яка зазначила, що держава і досі не має системної політики, системного розуміння як працювати з людьми, які сьогодні залишаються на окупованій території.

Також вона констатувала, що держава і до сьогодні не має власного, грунтовного звіту щодо наслідків окупації та дотримання прав людини в Криму: «За  два роки на рівні держави не існує жодного офіційного звіту, який би свідчив про наслідки окупації. Тим не менше такі звіти  роблять різні громадські організації».

Натомість, констатує Заступник Голови Верховної Ради України, ми маємо звіт місії, делегованої до Криму Генеральним секретарем Ради Європи: «Здавалося б такі гарні наміри, міжнародна місія має можливість дослідити стан дотримання прав людини на окупованій території, а насправді наслідки цього звіту можуть бути зворотними, адже риторика цього документа є такою, що може призвести до поступового визнання анексії».

Тому парламентарям було запропоновано підготувати свій звіт про стан дотримання прав людини в окупованому Криму. «Ми зобов’язані це зробити і для людей, які сьогодні є під окупацією,  і для держави, і для міжнародної спільноти, яка має почути нашу позицію».

Перший заступник  Міністра з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі у своїй промові наголосив, що на рівні держави формування та реалізація політики щодо деокупації та реінтеграції Криму покладена на   Міністерство з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, але говорити сьогодні про конкретику та ефективність своєї роботи новоствореному відомству ще зарано.

«Ми розуміємо, що суспільство очікує швидких результатів діяльності міністерства. Але ніхто не задається питанням щодо кількості працюючих фахівців, або як обладнані робочі місця. Хочу зазначити, що сьогодні в складі міністерства працюють лише чотири людини. Міністерство не має затвердженого штатного розпорядку, бюджету на свою діяльність, визначеної організаційної структури, і це все не дає можливості говорити про ефективну діяльність», – констатував представник міністерства.

У той же час він зазначив, що є надія на те, що найближчим часом у кожному підрозділі центральної виконавчої влади буде визначено конкретну людину, яка займатиметься питанням окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, що, у свою чергу, дозволить прискорити процедуру реалізації рішень, ухвалених органами державної влади.

У більш вигідному світлі  щодо кримського питання виглядало Міністерство освіти України. Адже освітнє відомство останнім часом почало більш менш вчасно реагувати на виклики сьогодення: цього року кримським абітурієнтам спростили вступ до українських вишів.  Міністерством також створені освітні центри «Крим-Україна», де кримчани зможуть подавати свої освітні декларації і матимуть можливість вступити до вишів без ЗНО. Для тих же дітей, які зареєструвалися на ЗНО створена додаткова сесія.

Також була відмічена і робота Мінюсту, у частині спрощення отримання свідоцтва про народження для осіб, які народилися на окупованій території, а також спрощена процедура отримання свідоцтва про смерть.

Але ці всі зусилля окремих міністерств – крапля в морі. Адже нікуди не поділися проблеми з вклеюванням фото у паспорт громадянина України; з вивезенням власних, роками нажитих, речей на материк; не зникли бюрократичні перепони та законодавчі колізії, які ще більше поглиблюють проблеми як переселенців так і тих, хто залишився в окупації.

Під час виступів спікери наголошували на необхідності долати інформаційні кордони, вимагали справедливого покарання для тих, хто приймав активну участь в окупації Криму, покарання за зраду (колабораціонізм). Зокрема народний депутат декількох скликань Андрій Сенченко зазначив, що необхідно розробити концепцію кримінальної відповідальності за співпрацю з окупантами, але в ній обов’язково  повинна бути передбачена також часткова амністія за колабораціонізм.

Не оминули виступаючі і обговорення щодо можливих шляхів повернення Криму. Питання виявилось дискусійним, оскільки одні не вірять у мирний шлях вирішення проблеми, а інші вважають, що тільки виключно дипломатичними важелями можна повернути анексовану Росією територію. Але ж і тут все якось не втішно, адже і до сьогодні Крим не має міжнародного майданчику, навіть, на кшталт Мінського формату, де б передбачалось його повернення.

скрипник «Це вже не перший публічний захід, який стосується Криму, але те про що говорять зараз з парламентської трибуни вже говорилось два роки назад. У мене дивне відчуття, що ми перетворюємось на папуг: безкінечно озвучуємо одні й ті ж самі проблеми, але доводиться повторюватися, бо ж не чують. 

Прикро було вкотре чути багато якихось пустих заяв, дуже багато красивих гасел, але, нажаль, конкретних пропозицій від тих, хто повинен робити певну роботу по Криму, майже не було. Так,  були конкретні пропозиції від Мінюсту, але вони теж у повному обсязі не відповідають викликам сьогодення і не захищають громадян. Та є багато міністерств, які взагалі не бачать, що робити з Кримом або не хочуть нічого робити.

Від наших парламентарів, які на законодавчому рівні повинні забезпечити пропозиції, що лунали у сесійній залі, також більш менш дієвих кроків  я не почула. Були пропозиції, які здебільшого стосуються питань переслідування злочинців, оборони, захисту кордону – це все безумовно важливо, але нас хвилює точка зору на людей, які залишились на окупованій території.  Як держава їх буде захищати, допомагати?

Я, нажаль, не почула, що права людини в пріоритеті. Вкрай мало говорили про міжнародний рівень вирішення цього питання, але це не дивно: влада не знає, що в середині країни робити з цією проблемою, тому і на міжнародний рівень вони не знають який меседж нести», – прокоментувала почуте на парламентських слуханнях Ольга Скрипник, керівник  Кримської правозахисної групи.

 

SHARE