Олег Охредько: «В українському освітньому просторі Криму практично не існує»

Бюрократична інституція України, змирилась, то б то де факто визнала, що Крим вже не є частиною України. Звідки це можна побачити – та практично в усіх напрямках діяльності держави. Починаючи від державного управління – чого тільки варта епопея з Державною службою з питань Автономної республіки Крим, а точніше з призначенням її голови (потрібно було цілих десять місяців, щоб його обрали, проте й після обрання ця інституція існує тільки на папері, так як Положення про Службу до сих пір немає) і завершуючи освітнім простором. 

В українському освітньому просторі Криму практично не існує. Давайте подивимось статистику. На сайті Державної служби статистики, в розділі «Статистична інформація», підрозділі «Освіта» дивимось данні «Загальноосвітні навчальні заклади (1990-2015рр.)» – так ось в цифрах за  2014/2015 є маленька цифра «1», яка пояснює, що «1Інформацію наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя». Хоча не так складно підрахувати кількість учнів у Криму. Заходимо на сайт Міністерства освіти, науки і молоді республіки Крим і бачимо, що у 586 навчальних закладах навчається 191,1 тис. учнів. Відвідаємо сайт Українського центру оцінювання якості освіти (це саме той центр, який проводить Зовнішнє незалежне тестування) – і знов таки в звіті про ЗНО-2015 р. Крим відсутній. А що ж на сайті Міністерства освіти і науки України? В новій версії сайту МОН є окремий розділ «Для жителів Донбасу і Криму», проте кількість інформації в цьому розділі менша, а ніж на у старій версії. Окрім того пошук інформації доволі заплутаний. Наприклад в розділі «Батькам вихованців дитсадків, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів» є дуже «важлива» інформація «Про виконання обов’язків ректора», «Про дострокове розірвання контракту з ректором Донбаської національної академії будівництва та архітектури Гороховим Є. В.» та інше. Також на сайті є інформація, що «Для студентів вищих навчальних закладів Донецької та Луганської областей працює консультативний телефон – 096-444-30-86». А кримським студентам консультації мабуть вже не потрібні.

Давайте ще відвідаємо сайт Управління освіти і науки Херсонської обласної адміністрації, територіально найближчого до півострова. На головній сторінці відсутня інформації про Крим. Набравши в пошуку слово «Крим» отримуємо інформацію про діяльність, пов’язану з Кримом. Проте «активні» дії завершуються 09.07.2014 року.

Квітень і травень 2015 року «подарували» нам дві дати – 24 квітня та 19 травня, які дозволяють побачити дії Української держави в розрізі освітнього простору Криму. 24 квітня 2015 р. відбулося ЗНО, яке одночасно було і ДПА з української мови та літератури в школах України, а 19 травня 2015 р. в Ситуаційно-інформаційному центрі Російського освітнього нагляду (Рособрнадзору) була організована «гаряча лінія» з керівником Рособрнадзора С.С. Кравцовим з питань державної підсумкової атестації за освітньою програмою загальної та середньої загальної освіти в 2015 році, яка фактично дала старт основному етапу проведення Єдиного Державного Екзамену (ЄДЕ) в Росії.

Вже зараз можна підвести підсумки. В цьому році в Криму  випускається зі шкіл біля 14,5 тисяч випускників (11796 учнів в Криму (стільки випускників Криму писали підсумковий твір (переказ) як допуск до Державної підсумкової атестації (ДПА) та ще 2650 випускників у м. Севастополі. У тестуванні ЗНО з української мови і літератури в Україні прийняли участь біля 100 випускників з Криму (на Херсонщині їх було 65, округлимо цю цифру до 100 по всій Україні). А в Криму ЄДЕ по російській мові здавало 1040 учнів, хоча декілька днів тому чиновники Криму рапортували, що тестування буде проходити 1406 учнів (хоча ще у лютому 2015 р. прем’єр-міністру Росії Д.Медведєву відрапортували, що їх буде біля 3000). Цифри говорять самі за себе. Для того, щоб зрозуміти, чому склалася така ситуація потрібно переглянути, а що ж відбулося на протязі року в освітньому просторі окупованого Криму.

Поки в Україні пишуть листи та видають накази, Росія з Криму викачує майбутнє 

З самого початку окупації Російська Федерація багато уваги приділяла освіті. Тим паче, що окупацію практично підтримала вся освіта – адміністрації, вчителі, батьки, учні. Хтось в силу своїх переконань, в хтось – просто промовчав, прийнявши ту дійсність, яка склалася. Перехід системи освіти під російську юрисдикцію відбувся миттєво – практично все керівництво, від міністра до директорів просто перейшли до російської системи, змінивши вивіски, як у відомому фільмі  «Весілля у Малинівці».  Серйозних змін у керівництві освітою не відбулося. Міністром освіти і науки, молоді та спорту Республіки Крим (назва органу управління освіти півострова з лютого 2014 р.) стала, а точніше залишилася, Гончарова Наталія Георгіївна (міністр освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим з грудня 2013 р.), більшість керівників та працівників органів управління та керівників закладів освіти залишилися на місцях. Відбулося скорочення або припинення діяльності всього, що стосувалося України – зачинялися класи, перепрофілювалися заклади. Так на початок 2014 – 2015 навчального року в Криму з понад 600 шкіл було тільки 7 шкіл з українською мовою навчання (та й вони були реорганізовані) і 15 шкіл з кримськотатарською мовою навчання. Окрім економічних важелів тиску на вчителів та викладачів, які не підходили окупаційній владі (скорочення годин, предметів і ставок), пройшли й репресивні дії. Ярким прикладом цього є звільнення директора єдиної в Криму Української школи-гімназії Наталії Руденко та події в Ялтинській школі №15 (переслідування вчителів та директора після виконання Гімну України випускниками під час останнього дзвоника). Проте ці випадки були поодинокі.

З вересня 2015 року почався повноцінний навчальний рік вже за російськими правилами. Були змінені всі програми, частково надійшли нові підручники, вчителі терміново «перевчилися» працювати за російською системою (хоча вона не сильно відрізнялася від української, проте десятиліття існування різних систем давали свої знаки).

Особливу увагу російська влада приділяла випускникам. Вже 27 березня 2014 р. міністр освіти і науки Російської Федерації Д. Ліванов заявив, що в 2014 р. буде створено 18 тисяч додаткових місць і кримські випускники шкіл зможуть вступити до російських вузів без проходження ЄДЕ (Єдиного Державного Екзамену, своєрідного аналогу українського Зовнішнього Незалежного Тестування), хоча 2,5 тисячі кримчан вже зареєструвалися для проходження ЄДЕ. Цю цифру підтвердили і освітні чиновники Криму, хоча через рік виявилось, що випускників, які здавали ЄДЕ у 2014 р. було в 5 разів менше.

Російське міністерство освіти розробило спеціальні умови для вступу кримчан до вузів на перехідний період (замість ЄДЕ можливо було здавати екзамени, кількість яких визначав кожен вуз). В серпні 2014 р. міністр освіти РФ заявив, що біля 1400 кримчан вступили до 170 вузів Російської Федерації.

І у 2015 р. кримським випускникам приділялось багато уваги. Ще на рік був продовжений перехідний період і кримчани отримали право обирати форму вступу до російських вузів – ЄДЕ або вступні екзамени (як проінформували росіян ЗМІ «выпускники крымских школ могут не сдавать ЕГЭ, потому что они не могут быть конкурентоспособными в сравнении с российскими школьниками»). В Криму було створено 5 пунктів прийому ЄДЕ, де планують  проходити тестування 1406 випускників. Окрім того в російських вузах заброньовано від 2 до 5% бюджетних місць для громадян, які проживають в Криму або Севастополі.

А що робила українська держава? Після «референдуму» в Криму пройшов цілий місяць, перш ніж уряд почав реагувати на ситуацію. 14 квітня 2014 р. МОН України виступило із заявою: «Позиція МОН України щодо видачі шкільних атестатів кримським випускникам незмінна», в якому було зазначено, що атестати учням випускних класів будуть видані. А 15 квітня 2014 р. приймається Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207-VII від 15 квітня 2014 року), у якому в п.12 Ст. 7 практично визнавалося неможливість забезпечення освітнього процесу на окупованих територіях.

5 травня 2014 р. міністр освіти заявив, що до Криму завезено 4820 атестатів і їх будуть видавати через районні відділи освіти, а 12 травня 2014 р. з’явився новий Порядок обліку та видачі документів про загальну середню освіту державного зразка особам, які здобули загальну середню освіту у навчальних закладах на тимчасово окупованій території України у 2014 році, (наказом МОН № 570 від 12.05.2014). Відповідно до цього документу випускникам потрібно було самостійно вирішувати питання щодо отримання атестату. Якщо сам атестат не був проблемою, то виготовлення додатку до нього викликало певні труднощі – потрібно було привезти будь-який документ з окупованої території з оцінками або пройти перевірку по всіх предметах.

Схожа була ситуація і з ЗНО. 27 березня 2014 р. директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук наголосив, що практично провести ЗНО на території Криму неможливо і запропонував три варіанти проведення ЗНО поза півостровом. У квітні були змінені терміни реєстрації випускників. Держава намагалася пристосуватися до катастрофічних змін. За звітами Українського центру оцінювання якості освіти із 12079 випускників Криму у ЗНО прийняли участь лише 304 учня. На початку вересня держава спробувала допомогти кримським випускникам, видавши Постанову КМУ від 17 вересня 2014 р. № 450 про додаткові місця у вищих навчальних закладах для осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них.

Восени 2014 р. МОН видає лист (№1/9-535 від 14 жовтня 2014 року) «Щодо організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах осіб, що проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та у місцях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях» в якому надає роз’яснення щодо можливості отримання освіти та документа про освіту.

Цього ж дня виходить ще й роз’яснення чиновників, де вказується: «жоден «документ про освіту», виданий окупантами, самопроголошеною «владою» Криму та терористичними організаціями в окремих регіонах Донецької і Луганської областей, не буде визнаний, нострифікований чи обміняний МОН України, іншими органами державної влади України та зарубіжними країнами».

В цих документах і з’являється слово «екстернат», яке Міністерство освіти і науки України, а потім і ЗМІ починають твердити як мантру «екстернат, екстернат, екстернат», видаючи його за панацею.

Знову до питання отримання атестатів МОН повертається вже у 2015 році (лист № 1/9-21 від 20 січня 2015 року «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році»), і ще раз доводить, що учні з тимчасово окупованих територій можуть отримати атестати та пройти ЗНО після навчання за екстернатною формою. А через 2 дні з’являється ще один лист Міністерства №1/9-26 від 22.01.2015 «Щодо використання технологій дистанційного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», який закликає навчальні заклади використовувати дистанційне навчання і для учнів Криму (хоча й не зрозуміло як). Окрім того МОН рекомендує навчання через Міжнародну українську школу, проте на сайті МУШ повністю відсутня інформація про можливість навчатися в ній учням з тимчасово окупованих територій.

А далі «посипалися» заяви, листи та роз’яснення. Так заступник міністра освіти П.Полянський в інтерв’ю заявляє: «Кримські діти можуть реєструватися для проходження Зовнішнього незалежного оцінювання навіть без паспорта. Досить свідоцтва про народження, а ці свідоцтва, зрозуміло, українського зразка» (хоча жодним документом це не підтверджується). 11 лютого 2015 р. МОН оприлюднює перелік опорних шкіл для прикріплення на екстернат, проходження ДПА та отримання атестата учнями із зони АТО та Криму (хоча відповідно Положення про екстернатуру можливо прикріплятися до БУДЬ ЯКОГО навчального закладу). На 231 сторінці (ще раз вдивіться в цю цифру – 231 сторінка), друкується величезний перелік навчальних закладів, але як кажуть «гора породила мишу». В багатьох випадках просто передруковується список всіх шкіл в районі (наприклад у Новотроїцькому районі Херсонської області є 19 шкіл І – ІІІ ступеню і всі вони у списку опорних шкіл, при чому керівники закладів навіть не здогадувалися про це).

Кількість інформації починає зростати. В березні з’являється Лист МОН України № 1/9-164 від 31.03.2015 «Щодо проходження державної підсумкової атестації для жителів тимчасово окупованих територій» в якому відсилають до листа МОН  №1/9-535 від 14 жовтня 2014 року. Центр освітнього моніторингу випускає інфографіку з питання отримання атестату та ЗНО. В квітні виходить ще один Лист МОН України № 1/9-194 від 10.04.2015 «Щодо інформування випускників», в якому Міністерство освіти і науки рекламує матеріал Фонду «Відкрита політика» (матеріал щодо вступу до вузу) – «Дорожня карта випускників». І повсюди знов звучить «екстернат». Що ж це таке «екстернат»?

Екстернат — це форма отримання освіти, яка передбачає самостійне вивчення загальноосвітніх програм загальної, середньої освіти з подальшою проміжною та державною (підсумковою) атестацією у загальноосвітньому закладі, що має державну акредитацію. Проведення екстернату регламентує Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах (далі Положення про екстернат), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 19.05.2008 № 431.

Відповідно до абзацу першого п.2.2. Положення про екстернат «Для проходження річного оцінювання та атестації,  окрім заяви  на  ім’я  керівника  навчального закладу,  екстерни подають документ про наявний рівень освіти». Але в своїх документах Міністерство освіти і науки України постійно нагадує що «…не мають і не матимуть у майбутньому жодної юридичної сили будь-які “документи про освіту”, видані окупаційними структурами Російської Федерації та самопроголошеною “владою” на півострові … . Жодного “визнання”, “нострифікації”, “обміну” таких “документів” тощо з боку Міністерства освіти і науки, інших органів державної влади України та зарубіжних країн не буде», тобто жоден документ (табель, довідка та інше) з Криму визнаватися не буде. В зв’язку з вищевказаним вступає в дію третій абзац п. 2.2. Положення про екстернат: «У разі  відсутності  документа  про  наявний  рівень  освіти навчальний заклад, де організовано екстернат, самостійно визначає освітній   рівень   екстерна.   …  готують перелік вправ,  завдань та питань з кожного предмета. …». Таким чином учню-екстерну з окупованого Криму потрібно пройти оцінювання з УСІХ навчальних предметів інваріантної складової (п. 3.3. Положення про екстернат) та ще й у письмовій формі (п. 3.5. Положення про екстернат: «…різні  форми   контролю:   письмове   опитування, виконання   контрольних   робіт  та  тестування, …). Таким чином учню потрібно здати «екзамени» з УСІХ предметів, які будуть у додатку до  атестату, а це близько 18 предметів (відповідно Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затверджених наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (лист Міністерства №1/9-303 від 11.06.2014 “Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів  та структуру 2014/2015 навчального року”).

Зверніть ще раз увагу – ВІСІМНАДЦЯТЬ «екзаменів». Саме ця інформація і залишається поза увагою. Практично і Міністерство освіти і науки України, і ЗМІ, і громадські організації вводять в оману випускників Криму.

Що ж ми маємо – дві цифри – 1406 випускників кримчан здають ЄДЕ і біля 100 кримчан прийняли участь у ЗНО. Коментарі, як кажуть, зайві.

Підсумовуючи потрібно сказати, що Україна програє освітній простір Криму. На жаль сьогодні відсутня не тільки тактика, а й стратегія повернення Криму.

Що ж потрібно зробити? Потрібно відкрити можливість для кримчан вступати до вищих навчальних закладів шляхом спрощення процедури отримання атестатів, проведення ЗНО та іншого. Розвинути систему дистанційної освіти особливо української філології та історії. І, в першу чергу, проводити масовану інформаційну компанію.

Олег Охредько,

 експерт-аналітик з питань освіти

Центру громадянської просвіти «Альменда»,

для ІА «Голос Криму»

SHARE

1 COMMENT

  1. Моя донька в 2014 році була випускницею славнозвісного НВК “Українська школа-гімназія” м.Сімферополь. Ми пройшли всі ці пекельні кола: спочатку “зелених чоловічків”, потім “референдум”. Далі невідоме і незрозуміле майбутнє. Звісно, потрібно було терміново вирішувати питання з українським атестатом, ЗНО і подальшим нашим життям. Куди тільки я не дзвонила! З ким тільки не спілкувалась! Ніхто!!! не зміг дати мені конкретної відповіді. Ні на хвилину не покидало відчуття того, що наша країна нас кинула. Що було далі – болісно згадувати й зараз. Через які труднощі ми пройшли – страшно подумати. Відчуття того, що ми кинуті нашою владою залишається і зараз. Але зараз донька навчається в одному з престижних ВУЗів України на бюджеті. На жаль, в нашій країні, як би ми її не любили, не є досконалим не лише освітній простір.

Comments are closed.