UA EN

29 Березня 2024

Окуповане море: чому дельфінів стає менше

Протягом періоду російської окупації Криму з півострова надходять тривожні новини про значну шкоду, якої зазнає його екосистема в результаті злочинних дій держави-окупанта. При цьому катастрофічні наслідки своєї діяльності визнають і самі її представники. Водночас періодично триває «пошук відьом», серед яких час від часу традиційно вказуються «диверсанти з України». У цій розвідці ми спробуємо дізнатися, чому останнім часом на чорноморському та азовському узбережжях Криму дедалі частіше знаходять тіла дельфінів з ознаками насильницької смерті, а також чому Чорне море ризикує осиротіти без цих унікальних тварин, які час від часу викидаються на береги півострова, загарбаного державою-агресором.

Вбивство у дельфінарії: звичайне хижацтво чи цинічний піар-хід?

Посеред цього літа користувацьку аудиторію соцмереж збурив відеоролик, на якому в алуштинському дельфінарії «Акварель» тушу дельфіна-афаліни розрізали на частини й розклали по пакетах. У прес-службі дельфінарію пояснили: негуманна «оптимізація» тіла трирічного самця на прізвисько Мирон, народженого в неволі й померлого через набряк легень, була спричинена необхідністю компактного розташування у холодильній камері. Інформація про інцидент була спрямована до всіх «компетентних відомств».

Перевірка з’ясувала, що перші відеоролики з’явилися в мережі 10 липня на сторінках екоактивістів; записані ж вони були в ніч із 5 на 6 липня. З якою метою ці матеріали були зняті й оприлюднені, – питання відкрите. Прикметно, що наступного дня після виготовлення відеороликів у дельфінарії з’явилися перевіряючі, котрі недорахувалися однієї тварини й наполегливо її шукали.

У загибелі дельфіна Мирона в алуштинському дельфінарії (а також принагідно у прикрому стані кримської екології) підконтрольні окупантам ЗМІ традиційно поквапилися звинуватити… Україну. Мовляв, до російської окупації Криму чимало «київських» ділків використовували півострів як вигідний майданчик для бізнесу на морських ссавцях, а після його окупації не втратили прибуткової галузі й почуваються комфортно, перебуваючи поза законодавчим полем і Росії, і України – завдяки безлічі правових колізій та непрозорому юридичному та податковому статусові. Дивина та й годі – просто «ДНР» якась. Тобто «Дельфінська народна республіка». За даними кримських журналістів, засновником зареєстрованого в січні 2015 р. алуштинського дельфінарію «Акварель» є Олексій Плющ, який у 2018 р. був депутатом Броварської районної ради Київської області, а також головою юридичного відділу ТОВ «Київ-дельфін», засновником якого була Ніна Плющ, а керівником до січня 2017 р. – Людмила Плющ (імовірно, дружина Олексія Плюща). При цьому Ніна Плющ є засновником ще двох українських ТОВ – «Скадовськ-Аква» (має у Скадовську дельфінарій під назвою «Акварель» і з брендом, аналогічним до алуштинського) та «Сіа-Аква» (зареєстроване у 2009 р. в Києві, керівником є Юрій Брайловський, який був в алуштинському дельфінарії під час перевірки цього літа; у російських базах організація не зареєстрована, однак у 2015 р. отримувала дозволи на утримання дельфінів в алуштинському дельфінарії). Тож питання, які причини та наміри мало вбивство дельфіна в Алушті, також потребує з’ясування.

Що відбувається з дельфінами в Криму?

Наприкінці вересня 2016 р. у севастопольському «Інституті біології південних морів» («ІБПМ»), який після окупації Криму до рук прибрала Російська академія наук, заявили про зафіксоване відновлення морської екосистеми біля узбережжя Криму: зокрема, це пов’язували зі зменшенням антропогенного навантаження на прибережну зону окупованого півострова. Основною причиною було вказане те, що кримські порти, які з 2014 р. перебувають під міжнародними санкціями, працюють «не з повним завантаженням». Завдяки цьому в Чорному морі біля узбережжя Криму зросла кількість організмів, які мешкають на дні: це позитивно вплинуло на розмаїття флори та фауни. До того ж на ділянках кримського шельфу реєструвалися чималі скупчення дельфінів. Представники «інституту» згадали, як влітку 2014 р. спостерігали у Севастопольській бухті «унікальне видовище» – значну популяцію афалін. Про їхню подальшу долю кримські біологи, на жаль, не розповіли, проте зазначили, що зі зменшенням транспортного потоку екосистема окупованого півострова перебуває «у задовільному стані».

У травні 2017 р. «Росприроднагляд» із посиланням на «головне управління МНС РФ по республіці Крим» спростував оприлюднену місцевими ЗМІ в першій половині місяця інформацію щодо масової загибелі дельфінів в акваторії Чорного моря на узбережжі півострова. Наприкінці вересня в «ІБПМ» заявили, що зростання кількості поранених або викинутих на берег дельфінів свідчить про… значне збільшення їхньої популяції у Чорному морі: мовляв, ссавці занадто близько підходять до берега з огляду на збільшення території харчової бази – біля узбережжя з’явилося багато дрібної риби, якою вони харчуються. Своєю чергою, за запевненнями фахівців «ІБПМ», на зростання популяції дельфінів у Чорному й Азовському морях буцімто позитивно вплинуло незаконне спорудження мосту через Керченську протоку – мовляв, він також посприяв збільшенню харчової бази.

19 липня 2018 р. під час прес-конференції у Сімферополі «молодший науковий співробітник лабораторії біохімії та фізіології гідробіонтів Карадазької наукової станції» Андрій Артов повідомив, що за минулі півроку в окупованому Криму було зафіксовано 217 повідомлень про загибель дельфінів: найгарячішою точкою став Севастополь (42% повідомлень), після нього – Судак і Феодосія (21%), наприкінці – Ялта (8%). За словами Артова, червень і липень є місяцями, коли вчені фіксують загибель дельфінів найчастіше: причиною є вилов камбали рибалками, до чиїх тенет потрапляють дельфіни. У зазначений період самиці дельфінів виснажені через відгодовування малюків, тож риба в тенетах стає для них приманкою; спроби рибалок дістати спійману рибу призводять до загибелі самиць дельфінів у тенетах.

Водночас в окупаційній «прикордонній службі» зазначили, що промислова активність користувачів водних біоресурсів спостерігається у період з листопада до травня, і що під час огляду загиблих дельфінів неодноразово помічалися характерні пошкодження, ймовірно, від гвинтів суден. За словами «заступника голови адміністрації Ялти» Станіслава Шапортова, кількість повідомлень про загибель дельфінів на кримському півдні зазвичай зростає під час курортного сезону зі збільшенням інтенсивності судноплавства.

Наприкінці вересня 2018 р. вчені держави-окупанта забили на сполох через скорочення чисельності чорноморських дельфінів: серед імовірних причин їхньої загибелі називалися забруднення моря через видобуток нафти та зливання каналізаційних стоків, масова загибель тварин у рибальських тенетах і брак харчової бази. Задля точного встановлення причин загибелі дельфінів та оцінки стану їхнього здоров’я науковці розпочали трирічну програму вивчення морських ссавців Чорного моря. Однак уже на початку квітня 2019 р. кримські медіа навіщось поширили дані фахівців Цюріхського університету, які зазначили, що «рівень виживання» дельфінів зменшився після 2011 року на 12% через наслідки глобального потепління; при цьому було зазначено, що досліджувалася популяція ссавців аж на північному заході Австралії. Що окупаційні ЗМІ хотіли сказати цим повідомленням – неясно: можливо, щось на кшталт «і ми, Химко, люди». За рік в «ІБПМ» заявили, що збираються спільно зі вченими причорноморських держав уперше за два десятиліття підрахувати кількість дельфінів у Чорному морі, однак тут-таки поскаржилися, що «наукова установа» окупованого Севастополя не вписалася у зазначену програму через «санкції та недружню позицію закордонних партнерів».

За даними організації «Безтурботне море», оприлюдненими наприкінці вересня 2019 р., з початку року на кримському узбережжі було виявлено 404 дельфіни; з них 22 викинулися на берег живими. Переважно це були або хворі дорослі тварини, або осиротілі дитинчата. Загалом з початку постійного моніторингу (квітень 2016 р.) дотепер було зафіксовано понад 2250 випадків виявлення дельфінів на березі. При цьому найфатальнішим місцем для дельфінів був і залишається Севастополь (169, або майже 40% виявлених загиблих тварин), далі йде Сакський район і Євпаторія (близько 30%).

Різке скорочення популяції дельфінів у Чорному морі наприкінці листопада 2019 р. зафіксувала російська наукова експедиція «Польоти з дельфінами»: помічені вченими групи дельфінів скоротилися з кількох сотень особин до трьох-чотирьох десятків: однією з причин було названо міграцію поживної для дельфінів риби до інших районів акваторії. Втім, тут-таки було зазначено, що твердження про різке скорочення чисельності дельфінів у Чорному морі є передчасними: мовляв, неможливо зробити такі висновки за єдиним випадком авіаційного обліку.

Чергове зростання випадків викиду дельфінів на узбережжя Криму зоозахисники зафіксували на початку червня 2020 р.: з початку року їх сталося 416, при тому, що за 2019 р. загалом було зафіксовано 468 таких випадків.

«Кримський міст»: чужорідний елемент у морській екосистемі

На початку літа 2016 р. міністр екології держави-окупанта Сергій Донський у Тамані під час засідання Громадської ради з будівництва мосту через Керченську протоку заявив, що «Кримський міст» буде споруджено з мінімальними збитками для екосистеми регіону: зокрема, він зазначив, що такий масштабний проєкт не може бути реалізований абсолютно безболісно для довкілля, однак під час проєктування було вжито максимально можливих заходів для виключення впливу на екосистему, його мінімізації та компенсації у випадках, коли повністю виключити його неможливо.

Своєю чергою, заступник генерального директора інженерного центру «Мости й тунелі» Гліб Ватлєцов повідомив, що на території будівництва проводиться щомісячний і щоквартальний екологічний моніторинг стану геології, ґрунтового покрову, повітря, водних біоресурсів, рослинного і тваринного світу, а також орнітофауни; загалом контролювалося понад 150 параметрів. Під час відвідин будмайданчиків «Кримського мосту» учасники засідання помилувалися активністю риб і дельфінів у Керченській протоці, зробивши висновки, що «глобальне» будівництво проводиться з «максимальною обережністю». Тоді ж в інфоцентрі «Кримський міст» із посиланням на результати весняного дослідження, проведеного фахівцями Азовського НДІ рибного господарства (АзНДІРГ), заявили, що будівництво мосту не вплинуло на нерест і міграцію промислової риби та дельфінів з Чорного моря до Азовського.

Наприкінці зими 2017 р. у «прес-службі Кримського мосту», пославшись на результати іхтіологічних досліджень у листопаді 2016 р., заявили, що в Керченській протоці кількість дельфінів зросла вдесятеро – буцімто саме завдяки незаконному спорудженню мосту між Кримом і Кубанню. Подеколи фахівці фіксували в акваторії понад тисячу дельфінів. Екологи пояснювали це явище покращенням умов полювання дельфінів на рибу, кількість якої в районі спорудження мосту так само збільшилася на порядок порівняно з осінню 2015 р. – нібито завдяки «збільшенню харчової бази за рахунок активного розвою морської рослинності на палях мосту». При цьому було заявлено, що дельфіни стали «супутниками будівництва». Загалом у протоці за чисельністю переважали дельфіни-білобочки; з боку Азовського моря траплялися невеликі групи червонокнижних азовок, яких також називають «морськими свинями». Третіми за чисельністю були чорноморські афаліни.

Дисонансом до запевнень будівничих «Кримського мосту» про «нешкідливість» споруджуваного об’єкта для кримської екосистеми незабаром, на початку весни, пролунали дані російської ГО «Зелений патруль», згідно з якими окуповані АР Крим і місто Севастополь в екологічному рейтингу суб’єктів держави-окупанта, яких та налічує 85, посіли 64 і 73 місця відповідно. Порівняно з підсумковим рейтингом за 2016 р., Крим опустився на три пункти; зокрема, природоохоронний індекс склав 39 пунктів проти 61 (в Севастополя – 48 проти 52). Негативно на рейтингу позначилися масові вирубки дерев, незаконні скидання стічних вод та інших виробничих відходів, масова загибель дельфінів, стихійні звалища, незаконна забудова узбережжя та «зелена» вода у прибережній зоні. Проте в середині червня 2017 р. у «Росприроднагляді» з посиланням на генерального підрядника будівництва мосту через Керченську протоку заявили про відсутність негативного впливу на чисельність, поширення та міграцію дельфінів у зоні будівництва: було зазначено, що показники відповідали багаторічним значенням весняного сезону.

В середині листопада 2017 р. у Керченській протоці завершилася осіння експедиція біологів та екологів, що спостерігала стан екосистеми, в тому числі сезонну міграцію промислової риби та дельфінів. Участь у дослідженнях брали фахівці Всеросійського НДІ охорони довкілля та АзНДІРГ. При цьому було зазначено, що квартальні спостереження морських ссавців були започатковані восени 2015 р. за екопрограмою «Кримського мосту»; доти майже 20 років систематичні спостереження у Керченській протоці не проводилися.

Браконьєрська діяльність і «українські злочинці»

Наприкінці квітня 2018 р. у «прикордонному управлінні ФСБ РФ по республіці Крим» заявили, що дельфіни в Криму дедалі частіше страждають від рук браконьєрів: зокрема, окупаційні силовики під час «виконання службових завдань з охорони водних біологічних ресурсів» з початку року в акваторії та на узбережжі Чорного й Азовського морів виявили понад 70 туш мертвих ссавців, загиблих переважно через рибальські тенета і колючо-ріжучі предмети. Публічне попередження «прикордонники» винесли й «рибалкам сусідньої держави, що промишляють у зоні відповідальності берегової охорони прикордонної служби РФ», особливо в Азовському морі, яке є внутрішніми водами РФ та України.

Незабаром, 4 травня, окупаційні «прикордонники» біля мису Тарханкут затримали українську рибальську мотофелюгу з Очакова «ЯМК-0041», яка «незаконно виловлювала дельфінів і камбалу»: екіпаж судна звинуватили у загибелі 46 дельфінів, 17 камбал і 2 катранів, оцінивши завдані збитки у понад 440 тисяч рублів. Наприкінці жовтня 2018 р. членів екіпажу «ЯМК-0041», котрі оголошували голодування наприкінці червня через півторамісячне утримання в нелюдських умовах, обміняли на рибалок з керченського судна «Норд», заарештованого 25 березня 2018 р. українськими прикордонниками в Азовському морі через відсутність чинних документів.

14 червня 2019 р. «Балаклавський районний суд Севастополя» присудив капітанові судна «ЯМК-0041» Віктору Новицькому штраф у розмірі 550 тисяч рублів і тут-таки звільнив від цього покарання з огляду на перебування обвинуваченого під вартою з 11 травня до 1 листопада 2018 р. (після цього Новицький перебував у Криму під домашнім арештом), однак залишивши чинною частину «вироку» про відшкодування збитків. Наступного дня Новицький повернувся до материкової України.

Хто намагається рятувати дельфінів у Криму

В лютому 2018 р. «в.о. директора Карадазької наукової станції» Роман Горбунов під час прес-конференції повідомив, що фахівці очолюваної ним «установи» вже кілька місяців вивчають причини викиду дельфінів на берег, який не завжди відбувається через механічні пошкодження гвинтами суден і рибальських тенет. Він розповів, що у 2017 р. співробітники станції створили систему сповіщення про викиди дельфінів на південно-східному узбережжі Криму, і за весь час досліджень вже визначені місця, в яких це часто стається. На додачу Горбунов поскаржився, що не може дати точну відповідь на запитання, через що дельфіни залишають водний простір.

Наприкінці квітня 2018 р. кримські медіа розповіли про діяльність науково-екологічної організації «Безтурботне море» («Безмятежное море»), що займається вивченням, захистом і порятунком дельфінів у Криму. До організації входять дев’ятеро «закоханих у море» вчених, біологів, фотографів і ветеринарів, об’єднаних спільною метою. За словами біолога Анастасії Коростельової, яка є фотографом команди, після того, як організація поширила контактну інформацію для повідомлень про знайдених загиблих дельфінів, з квітня до вересня 2017 р. було зафіксовано 227 їхніх трупів на узбережжі. При цьому вона додала, що люди, на жаль, не знають, як поводитись у разі виявлення дельфіна на березі, і зазвичай неусвідомлено добивають важкохвору чи травмовану тварину, штовхаючи її назад у море. На той час у «Безтурботному морі» працювали над створенням стаціонарного центру реабілітації в Криму, де можна було б лікувати вилучених з моря дельфінів і після цілковитого одужання випускати назад.

За рік під час прес-конференції у Сімферополі «науковий співробітник Карадазької наукової станції» Ірина Логомінова повідомила, що на основі її установи планується організація бази для реабілітації травмованих дельфінів: зокрема, передбачалося створити в акваторії вольєри для надання допомоги хворим тваринам та їхньої реабілітації.

Постскриптум

Наприкінці липня 2020 р. «провідний науковий співробітник відділу фізіології тварин та біохімії ІБПМ» Микола Шадрін під час онлайн-конференції окреслив дві основні актуальні проблеми Чорного моря: погіршення стану берегової смуги та виснаження рибних ресурсів. Наразі, за його словами, в Криму дуже сильно страждає берегова смуга та прилеглі до неї ділянки. «На жаль, дуже часто робиться все задля прискорення деградації берегової смуги під маркою покращення умов для туристів або ще для чогось», – зазначив він. При цьому серед «больових точок» кримського узбережжя Шадрін вказав Севастополь і Керч. Іншою проблемою є поступове скорочення популяції багатьох цінних різновидів чорноморської риби, прямим чином пов’язане з існуванням морських ссавців.

Гадаємо, пильний читач не міг не помітити в тексті матеріалу непоодиноке згадування Севастопольського регіону як найнесприятливішого для перебування дельфінів та інших морських тварин. І це не випадково. Наразі ніхто й нізащо в Криму не вкаже на одну з найголовніших і найгостріших причин негативного впливу на екосистему місцевості: окупаційний Чорноморський флот РФ, бойові навчання та забруднення акваторії з боку якого жодним чином не можуть позитивно впливати на флору й фауну окупованої території та її морського узбережжя. Тож скільки б керманичі держави-окупанта і підконтрольні їм кримські маріонетки не звинувачували Україну в «браконьєрстві», «нелегальних дельфінаріях» і «шкоді екології», факт екоциду з боку окупаційних військ є беззаперечним і потребує глибшого аналізу та напрацювання доказової бази, що стала б додатковим аргументом у міжнародних судах.

Віталій СОЛОНЧАК

Фото з відкритих джерел

Особистості: видатний кримський лікар Олександр Яценко

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями кримських українців. Героєм сьогоднішньої історії стане відомий український хірург Олександр Яценко. Дата народження

У центрі Діорами “Штурм “Сапун-гори” українець Іван Яцуненко встановлює прапор Перемоги

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями непересічних українців Криму. Сьогоднішню березневу оповідь ми ведемо про Івана Яцуненка – Героя

Розмова у Таврійському виші про екологічні події в Україні та їх наслідки

Десятий рік поспіль через російську агресію Україна не лише стикається з політичними та соціальними труднощами, але й зазнає серйозних екологічних наслідків. Спочатку анексія Криму та військові дії

Перші акції українського спротиву в умовах російської окупації Криму

2 березня 2014 року в місті Сімферополі відбулася перша акція спротиву в умовах початку російської окупації, організована рухом «Євромайдан-Крим». Євромайданівці на  той час, усвідомлюючи всі загрози, все

29 Березня 2024