UA EN

29 Березня 2024

Кримський рахунок або куди зникли тисячі кримських випускників?

Нещодавно, 17 серпня 2015 року Міністерство освіти, науки та молоді тимчасово окупованого Криму надало дуже цікаву інформацію. Воно повідомило, що до вузів в окупованому Криму було подано 25478 заяв для вступу. Дуже цікава цифра, яка дозволяє розглянути ситуацію у вищій освіти в анексованому Криму.

Для повного розуміння ситуації потрібні ще деякі цифри. У цьому році в Криму закінчили середню шкілу біля 14,5 тисяч випускників (11796 учнів в Криму (стільки випускників Криму писали підсумковий твір (переказ) як допуск до Державної підсумкової атестації (ДПА) та ще 2650 випускників у м. Севастополі). Окрім того, в Криму Єдиний Державний Екзамен (російський аналог ЗНО) по російській мові здавало 1040 учнів. І ще, в серпні 2014 р. міністр освіти Російської Федерації заявив, що біля 1400 кримчан вступили до 170 вузів Російської Федерації.

Також потрібно пам’ятати, що ще на рік був продовжений перехідний період і кримчани отримали право обирати форму вступу до російських вузів (в тому числі і до вузів в тимчасово окупованому Криму) – ЄДЕ або вступні екзамени (як проінформували росіян ЗМІ «выпускники крымских школ могут не сдавать ЕГЭ, потому что они не могут быть конкурентоспособными в сравнении с российскими школьниками»). В Криму було створено 5 пунктів прийому ЄДЕ, де планувало  проходити тестування 1406 випускників (стільки було подано заяв, проте на самі пункти з’явилося менше кримських випускників). Окрім того в російських вузах заброньовано від 2 до 5% бюджетних місць для громадян, які проживають в Криму або Севастополі.

Тепер повернемося до цифри 25478. В Росії випускник може подати заяву про прийом до вузу не більше, а ніж у 5 вищих навчальних закладів. Не думаю, що абітурієнти у тимчасово окупованому Криму дуже відрізняються від українських або російських абітурієнтів. В наші дні більшість абітурієнтів використовує квоту на всі 100%, подаючи всі 5 заяв. При чому часто заяви подаються не на одну спеціальність і навіть не на одну професію. Проте зробимо певні припущення і будемо вважати, що в середньому кримські випускники подавали по 4 заяви. Тоді ми отримаємо, що у вступній компанії приймало участь близько 6 тисяч випускників. В цей же час в вузах в анексованому Криму нараховується біля 9 тисяч бюджетних місць і ще декілька тисяч місць пропонують вузи на платній основі. Таким чином виникає величезний розрив – в кримських вузах величезний недобір абітурієнтів. Може випускники зі всієї Росії «рвуться» до анексованого Криму? Проте Міністерство освіти, науки та молоді тимчасово окупованого Криму повідомило, що тільки біля 300 заяв було подано від абітурієнтів з інших суб’єктів Російської Федерації до вузів «сакрального» Криму.

Надалі ще цікавіше. Якщо пам’ятаєте, то школи у тимчасово окупованому Криму завершили в цьому році 14,5 тис. випускників. Не думаю, що у порівнянні з минулим роком суттєво збільшилась кількість бажаючих навчатися у вузах Росії (в минулому році  Російська імперія виділила 16 тис. бюджетних місць на 14 тис. випускників, але цією «щедрістю» скористувалось тільки біля 1400 кримчан). То ж маємо, що біля половини кримських випускників не виявили бажання продовжувати освіту у вищих навчальних закладах у Росії та в анексованому Криму. На жаль не потрапили вони і до українських вузів (20 серпня Міністерство освіти і науки України нарешті надало інформацію про кількість мешканців АР Криму, які будуть навчатися у вищих навчальних закладах (за текстом повідомлення МОН), хоча й тут злукавило. МОН називає цифру в 963 мешканця, а потім пояснює, що тільки 207 випускників з тимчасово окупованого Криму поступили до українських вузів на молодшого спеціаліста та бакалавра (тобто поступили вперше), а 756 кримчан, теж «поступили» до вузів (на спеціалістів та магістрів), проте замовчують таку інформацію, що до цього вони навчалися в українських вузах 4 роки).

Отже, мусимо констатувати, що тимчасово окупований Крим має не тільки провальний курортний сезон, а й «вступний» сезон теж провалено.

 

Олег Охредько – експерт-аналитик

Центру громадянської просвіти «Альменда»

для ІА «Голос Криму» 

Сім причин звільнити Крим

Деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричним імперативом для української нації та має ним стати для цивілізованої частини людства загалом.  «Крим – це Україна!» –

АВТОНОМІЇ: поняття, класифікація, позитивні та негативні наслідки утворення на досвіді іноземних країн і ситуація в Україні (частина І)

У статті «Про права корінних народів та імплементація їх у законодавство України», що опублікована на сайті інформаційної агенції “Голос Криму” досліджувалось питання самовизначення корінних народів, а саме:

АВТОНОМІЇ: поняття, класифікація, позитивні та негативні наслідки утворення на досвіді іноземних країн (частина ІІ)

Як зазначалося у статті «Про права корінних народів та імплементація їх у законодавство України», зміст принципу самовизначення народів більш докладно розкривається в Декларації про принципи міжнародного права,

29 Березня 2024