Крим і Туреччина: від любові до ненависті

Зовсім недавно кримська «влада» раділа розвитку відносин з Туреччиною, яка зберігала зв’язок з окупованим півостровом, незважаючи на його невизначений статус та міжнародні санкції. Але ракета, якою турецькі ВВС збили російський літак, перекреслила усі плани Криму, позбавивши півострів головного зовнішньоекономічного партнера.

Якщо вірити даним кримської статистики, то Туреччина займала провідне місце в торгівлі з Кримом із загальним товарообігом в 19,3 мільйона доларів (близько 13% від усього зовнішньоторгівельного обороту півострову), поступаючись тільки Україні й Панамі. При цьому імпорт турецьких товарів (на суму в 9,7 мільйонів доларів) майже повністю компенсувався кримським експортом до Туреччини (9,6 мільйонів доларів).

Після початку громадянської блокади півострова місцева «влада» звітувала про зростання поставок турецьких овочів і фруктів до Криму. Зокрема, тільки за період з 1 по 19 жовтня морським шляхом в порти Севастополя та Євпаторії було ввезено 385,07 тонни фруктів і 21,6 тонни сухофруктів.

Севастопольський «губернатор» Сергій Меняйло вітав поставки турецьких товарів безпосередньо морем, не дивлячись на санкції. «Туреччина стала першою, хто експортує свою продукцію на півострів морем. До цього всі держави вибирали інший маршрут. Свій товар вони поставляли через материкову частину Росії. І це було зроблено, щоб дотриматися всіх формальностей і обійти санкційний тиск на Крим і Севастополь»,зазначив Меняйло.

З серпня 2015 між Кримом і Туреччиною відновили паромне сполучення – паром і суховантаж стали здійснювати рейси із Севастополя в турецький Зонгулдак.  Пізніше паромні рейси зв’язали Зонгудлак і Євпаторію, а в планах була ще й Феодосія.

За інформацією кримської «влади», турецький бізнес збирався реалізувати на території півострова близько 30 інвестиційних проектів, серед яких будівництво п’ятизіркового готелю та співробітництво у сфері телекомунікацій. Президент Організації промислового сектору міста Кайсері Тахір Нурсачан, який очолював бізнес-делегацію з Туречини під час нещодавнього візиту до Криму, розповів про плани турецьких бізнесменів: «Ми будемо інвестувати в сфери будівництва, виробництва запчастин для меблів, харчової промисловості, і найближчим часом ви це все побачите».

Турецька сторона також збиралася надати фінансове сприяння у будівництві Соборної мечеті в Сімферополі, що засвідчив кримський «віце-прем’єр» Руслан Бальбек. «Ми отримали підтвердження бажання брати участь, в тому числі фінансово, також з боку міністерства у справах релігії Туреччини», – повідомив Бальбек .

І всі ці райдужні плани розбилися вщент після того, як у Туреччині збили російський військовий літак, що порушив повітряний простір суверенної країни. Російський президент Володимир Путін зазначив, що ці дії будуть мати «серйозні наслідки» для Анкари та підписав указ про введення економічних санкцій проти Туреччини. Кримська «влада» підтримала «політику партії та уряду».

«Голова» Криму Сергій Аксьонов задав тон кримській риториці в російсько-турецькому конфлікті, написавши патріотичний пост в ФБ із закликом всіляко бойкотувати відносини з країною, яка дозволила собі зрадницькі дії відносно РФ. «Країну, яка вбиває наших співвітчизників, не можна підтримувати ні в якій формі», – підкреслив Аксьонов.

Аналогічну точку зору продемонстрував кримський «спікер» Володимир Константинов, який закликав кримчан відмовитись від поїздок до Туреччини з міркувань морально-етичного характеру. «Хотів би звернутися до кримчан – сьогодні нам нічого там (у Туреччині – ред.) робити», – сказав Константинов.

Представники окупаційної влади півострова відзвітували про припинення реалізації 30 турецьких інвестиційних проектів, на загальну суму в 500 мільйонів доларів.

У зв’язку із введенням економічних  санкцій щодо турецьких товарів, списку якого, до речі, ще немає, Криму потрібно буде шукати їм заміну, що буде доволі складно в умовах громадянської блокади та припинення з боку уряду України вантажних перевезень. Але й тут місцеві чиновники не втрачають оптимізму і впевнені, що зможуть з часом замінити турецьку продукцію, як замінили українську.

«Що стосується легкої промисловості, нескладно (відмовитися – ред.), тому що стабільно зростає внутрішнє виробництво в Росії і є інші країни – Білорусь, Китай, які готові нам поставляти продукцію текстильної промисловість та інше. Що стосується фруктів і овочів, які надходять з території Туреччини, то, безумовно, є варіанти заміщення, але потрібно деякий час»,уточнив «міністр» промислової політики Криму Андрій Скринник.

Відмовляється кримська «влада» і від турецької допомоги в будівництві Соборної мечеті, тим більше, що контракт з турецькою фірмою-підрядником ще не підписаний. «Звичайно ж, це питання (вибору підрядника – ред.) теж буде переглядатися. Тому що курс, який вказує наш президент, є для нас сьогодні головним орієнтиром»,підкреслив Руслан Бальбек.

Що стосується турецького фінансування цього проекту, то кримський «прем’єр-міністр» Сергій Аксьонов поспішив спростувати озвучену його підлеглими раніше інформацію про турецьке фінансуванні. «Соборну мечеть навіть не планували фінансувати за рахунок турецької влади. Турецька допомогу нам не потрібна. А відучора ми від неї відмовилися б, навіть якби вони її пропонували», – пояснив Аксьонов.

Хто говорить правду, а хто бреше – це для Криму вже не має ніякого значення. Проблема в тому, що кримчани тепер опинилися ще більше ізольовані від зовнішнього світу. В умовах дії санкцій та припинення постачання товарів з України знайти заміну турецьким продуктам буде дуже нелегко. Хіба що Нікарагуа із Зімбабве допоможуть.

 

Аліна Громова

для ІА «Голос Криму»

SHARE