«Міжнародне становище» вищої освіти в окупованому Криму

Російська окупація Криму навесні 2014 р. де-факто вивела заклади освіти на півострові з українського контексту. Наприкінці 2013-2014 навчального року випускники кримських шкіл і ЗВО, які протягом належного часу здобували середню та вищу освіту за українськими державними навчальними програмами, постали перед фактом отримання «атестатів» і «дипломів» російського зразка, які потім чималими зусиллями було потрібно замінювати на українські – звісно ж, так вчинили ті, хто мав потребу. Перед місцевими студентами та молоддю з інших регіонів України постала дилема – продовжувати навчання у «вишах», які втратили статус і легітимність, після чого отримати юридично нікчемний папірець про нібито здобуття вищої освіти, або ж переводитися до ЗВО на території, підконтрольній українському урядові. Практично всі студенти з материкової України та чимала частина місцевої молоді, враховуючи всі можливі перспективи, обрали саме другий варіант: наприклад, так залишився майже знекровленим Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Проте значна частина як кримських, так і приїжджих студентів залишилася: зокрема, траплялися випадки, коли студентам з інших регіонів виїзд на материк і переведення до іншого вишу забороняли проросійськи налаштовані батьки, котрі на радощах від «возвращения в родную гавань» перебиралися до дітей. Ба більше: трапляються ситуації, коли батьки з вільної території України, керуючись відомими лише їм причинами, відправляють своїх дітей на навчання до окупованих РФ Сімферополя, Севастополя, Донецька, Луганська тощо.

З останніми регіонами ситуація також непроста – скажімо, кримські «виші» принаймні з 2014-2015 рр. приймали з ОРДЛО абітурієнтів або студентів, що переводилися з інших «навчальних закладів», за «документами», виданими «міністерствами освіти» терористичних угруповань. Наприкінці жовтня 2016 р. у «Кримському федеральному університеті» («КФУ») нагадали, що у «вишах» окупованого півострова в рамках російського закону «Про підтримку співвітчизників за кордоном» діє пільгова програма для прямих нащадків людей, народжених на території колишнього СРСР: такі особи можуть вступати до «вишів» Криму навіть на бюджетні відділення. Цією можливістю на той час нібито скористалися чимало молоді з Херсонщини та Запоріжжя. Головна умова – вважати себе частиною російської культури, російську мову – рідною, сповідувати відповідні історичні цінності. У травні 2020 р. у «приймальній комісії КФУ» розповіли, що абітурієнти з «Л/ДНР» мають можливість скласти у «виші» внутрішні іспити. У той час на підконтрольній території України «стурбована громадськість» демонструє готовність усіма силами не допустити до українських ЗВО тих «дітей сепаратистів і вбивць», котрі за роки окупації вивчають українську мову і літературу та історію України дистанційно, після чого складають або ЗНО, або вступні іспити до вишів на підконтрольній території за спрощеною процедурою (цю тему ми вже розглядали раніше).

Абітурієнтів і студентів як з ОРДЛО, так і з підконтрольної українському урядові території в окупованому Криму розглядають хоч як і «російськомовних співвітчизників», але все-таки як «іноземців»: часом під це визначення потрапляють навіть ті молоді люди, які народилися й мешкали на півострові, після його російської окупації продовжили навчання на материковій Україні, однак з огляду на ті чи інші обставини були змушені повернутися додому, після чого були позбавлені можливості відновлення у кримських «вишах» – на відміну від молодих «громадян Л/ДНР», як не дивно. Не в ліпшій ситуації опинилися й студенти з інших країн, котрі після російської окупації Криму були змушені повертатися додому. Проте багато хто залишився, порушуючи українське міграційне законодавство (це ж стосується й студентів з РФ, котрі навчаються на окупованому півострові) та опинившись перед перспективою отримання «документа про здобуття вищої освіти», який не буде визнано ані рідною країною, ані будь-де у світі. Досі молоді люди з різних країн світу продовжують на свій страх і ризик прибувати на окупований півострів з метою навчання – часто це відбувається за посередництвом дипломатичних каналів між їхніми країнами та державою-окупантом. Втім, у деяких випадках ці студенти, знов-таки за допомогою міжнародної дипломатії, переводяться на навчання до вишів на підконтрольній території України – часто з банальних причин: батьки не мають можливості матеріально підтримувати перебування своєї дитини в «сірій зоні», де не працюють міжнародні системи валютних переказів. Разом з тим «відділи міжнародної співпраці» у кримських «вишах» не припиняють свою роботу – часом, на жаль, доволі плідну та шкідливу для української міжнародної політики. Як це відбувається – детальніше у нашій розвідці.

Боротьба за збереження статусу: як знищувався Кримський державний медичний університет

Іноземні студенти-медики Кримського державного медичного університету ім. Георгієвського. 2014 р.

На початку 2014-2015 навчального року викладачі та студенти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (КДМУ) несподівано для себе дізналися, що їхній навчальний заклад буде включено до складу «КФУ», рішення про створення якого російський уряд прийняв у серпні 2014 р. 9 вересня у Сімферополі відбулася протестна акція студентів КДМУ. Тогочасний проректор університету з міжнародних зв’язків Сергій Кутя зазначив, що рішення про реорганізацію негативно позначиться на міжнародному визнанні та репутації вишу, якому і так «пощастило» опинитися на окупованій території. Переважну частину мітингувальників становили закордонні студенти, що навчалися в Криму за контрактом. Загалом проти вступу до «федерального вишу» було зібрано 5000 підписів. 11 вересня «спікер» кримського «парламенту» Володимир Константінов під час зустрічі зі студентами КДМУ повідомив, що питання про включення вишу до складу «КФУ» буде ретельно розглянуте окупаційним «урядом». У той же час «член Ради Федерації РФ від Криму» Сергій Цеков висловив переконання, що медичний виш не мусить ставати частиною федерального, і запевнив, що відстоюватиме цю позицію жорстко.

Наступного дня під час зустрічі з активом КДМУ тогочасний «віце-прем’єр» Криму Сергій Донич заявив, що медичний виш у будь-якому разі увійде до складу «КФУ», і це рішення переглядові не підлягає. Претензії студентів і співробітників КДМУ, котрі виступили проти, Донич переадресував до уряду РФ, який приймав рішення про створення «КФУ». Хизування «віце-прем’єра» про те, як він під час «кримської весни» був «на передовій» і навіть отримав за це в Севастополі медаль від самого Путіна, обсвистала молодь, обурена його зневагою до вихованців і співробітників КДМУ. Кримські ЗМІ зафіксували те, як Донич брутально поводився з викладачами та студентами КДМУ під час зустрічі, принижуючи їх і відмовляючись їх слухати. «Забудьте, що ви жили в Україні і вступали в Україні задля прискореного отримання дипломів полегшеного зразка», – заявив він, замість відповідей на чіткі запитання часто переходячи до погроз і з’ясування стосунків. Запитання студента 4 курсу з Камеруну «Ви сказали, що Росія – це найдемократичніша країна. Ви переходили з України до Росії, кажучи, що в Києві фашисти, які тільки про себе й думають. Але якщо зараз ви плюєте на всіх, нікого не слухаєте, і вам байдуже, як почуваються студенти – вони, мабуть, гадають, що ви фашист?» викликало в Донича бажання вийти і «розібратися окремо сам на сам, по-пацанськи» з молодиком, однак далі пропозиції справа не зайшла. Зрештою, кілька сотень студентів-іноземців залишили КДМУ після гастролей Донича, не задовольнившись його запевненнями в тому, що дипломи «КФУ» визнаватимуться в їхніх країнах: вони більше довіряли своїм посольствам і консульствам. Майже одразу проросійські ресурси почали переконувати аудиторію в тому, що серед студентів, невдоволених змінами у КДМУ, «поширені проукраїнські та радикальні ісламістські настрої», а в їхньому середовищі «не виключена праця емісарів угруповань, орієнтованих на дестабілізацію ситуації на півострові».

Не в останню чергу занепокоєння студентського і викладацького складу КДМУ викликала перспектива втрати вишем європейського сертифікату якості освіти IES (Міжнародне освітнє товариство), який дозволяє випускникам не підтверджувати дипломи за кордоном. У вересні 2014 р. Сергій Донич заявив студентам, що цей сертифікат «не має юридичної сили», однак зазначив, що його потрібно переоформити вже на «КФУ», і зробити це можна буцімто за 3 місяці – щоправда, виникло резонне питання: як це може зробити щойно створений «виш» зі ще нульовим рейтингом.

Слід зазначити, що процес міжнародної сертифікації КДМУ IES успішно завершився у травні 2006 р.: тоді університет став першим в Україні медичним навчальним закладом, який пройшов подібну процедуру, і отримав найвищу категорію – «Відомий і визнаний у світі провідний виш, де навчання здійснюється професорами і провідними спеціалістами у своїй галузі».

11 листопада 2014 р. перший проректор КДМУ Ольга Притула повідомила, що університет, незважаючи на протести викладачів і студентів, таки був включений до «КФУ» в статусі «медичної академії». 8 грудня близько тисячі студентів КДМУ зібралися на черговий мітинг проти вступу вишу до складу «КФУ». У першу чергу невдоволення висловлювали іноземні студенти, що підписували контракти з КДМУ: «Майбутні роботодавці чекають від нас дипломів відповідного зразка, і буде дуже важко пояснити спонсорам і замовникам, чому тисячі доларів були витрачені на дивний і нікому не потрібний диплом “КФУ”». На той день до КДМУ мали прибути представники «КФУ», однак вони скасували своє рішення, дізнавшись про мітинг. 19 грудня «ректор КФУ» Сергій Донич дістав звинувачення у расизмі після того, як у коментарі газеті «Кримська правда» заявив, що Крим не потребує іноземних студентів: «Навіщо нам ці іноземці? Нам треба своїх студентів виховувати, а не всіх цих кенійців і нігерійців. КДМУ став російським вишем, тож хай і навчає лікарів для Росії та Криму». У КДМУ ці висловлювання назвали «прямою диверсією» і зазначили, що університет залишили вже близько 500 іноземних студентів, через що бюджет Криму недорахувався 250 мільйонів рублів, і втрати сягнуть мільярда, якщо Крим залишать інші 1300 іноземних студентів КДМУ.

Навесні 2015 р. офтальмохірург Нанулі Іванова, призначена «директором медичної академії КФУ», в інтерв’ю газеті «Кримська правда» розповіла, що новоствореного «вишу» погодилися перейти всі студенти-медики, за винятком «близько 45 людей з України, 10 з яких – іноземці». Вона ж зазначила, що «академія» не відмовлятиметься від англомовної системи навчання, незважаючи на те, що навчальний процес, за російським законодавством, мусить провадитися виключно російською мовою. Було додано, що у зв’язку з «перейменуванням вишу» до Лондона відправлялися документи на підтвердження міжнародного сертифікату IES, і відповідь була позитивною. За рік Іванова в ефірі радіо «Россия сегодня» заявила, що майже половину студентів «медичної академії» становлять іноземці, а сама «академія» у 2015 р. вже у «новому статусі» отримала сертифікат IES. У червні 2015 р. у прес-службі «КФУ» повідомили, що дипломи «медичної академії» визнала Медична рада Індії.

Наприкінці весни 2017 р. студенти «медакадемії КФУ» поскаржилися заступниці міністра освіти і науки держави-окупанта Ірині Кузнецовій на брак навчальної практики: зокрема, студент 5 курсу з Палестини Амід Абухадіджа розповів, що бачив хворого лише один раз за весь рік. Втім, чиновниця, а також присутній під час зустрічі «ректор КФУ» Сергій Донич повелися, ніби нічого не сталося, видавши потім кілька пафосних заяв у переможному дусі щодо стану речей в «академії».

Кримські виші у фаворі колишніх республік Союзу, Азії та Африки 

16 січня 2015 р. з початком діяльності «КФУ» «голова Криму» Сергій Аксьонов заявив, що новостворений «виш», «головою наглядової ради» якого він був обраний, готовий навчати іноземців, які «ставатимуть у чергу» до приймальної комісії. 9 липня «директор департаменту міжнародної діяльності та інформаційної політики КФУ» Олександр Форманчук повідомив, що «університет» привертає увагу випускників шкіл у дуже багатьох країнах: зокрема, «приймальна комісія» отримала 162 заяви від абітурієнтів з країн СНД та 65 – з країн далекого закордону (Індія, Йорданія, Ірак, Ємен, Кенія, Нігерія). При цьому він додав, що дипломи «медакадемії КФУ» визнала Медична рада Індії, з Марокко було підписано меморандум про міжвишівський обмін, укладено низку угод про співпрацю з провідними університетами світу, розіслано матеріали навчальних програм до Центральноафриканської республіки, Уганди та інших країн Африки. Також Форманчук розповів про «велике зацікавлення навчанням у КФУ» з боку випускників шкіл материкової України, котрі подали 93 заяви на вступ. 14 липня у «КФУ» повідомили, що в «університеті» навчається 2871 іноземний студент, з яких 1251 з материкової України, 621 з Індії, 295 з Узбекистану, 189 з Нігерії та 128 з Йорданії. При цьому «проректор КФУ з міжнародної діяльності та інформаційної політики» Сергій Юрченко окреслив міжнародну діяльність «університету» в умовах санкцій у межах трьох концентричних кіл: перше – колишні республіки СРСР (Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, а також окуповані РФ Придністров’я, Абхазія та Південна Осетія), друге – країни Азії, Африки та Латинської Америки, третє – США та ЄС.

21 серпня 2015 р. «міністр освіти, науки та молоді РК» Наталя Гончарова під час прес-конференції у Сімферополі розповіла, що до «освітніх установ» окупованого Криму вступили 200 громадян України, Греції, Китаю та інших країн, а також 300 абітурієнтів з території держави-окупанта. При цьому понад 1000 абітурієнтів з Криму в рамках квот вступили до російських вишів. 25 серпня «перший заступник директора медакадемії КФУ з навчально-методичної роботи» Ірина Клярицька розповіла, що до її «вишу» вступили 70 іноземних студентів – «переважно з України та Узбекистану». Тоді ж «проректор КФУ з навчальної та методичної діяльності» Володимир Кур’янов запевнив, що в «університеті» зможуть навчатися громадяни країн BRICS (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південноафриканська республіка), і уточнив, що відповідні принципові угоди можуть бути укладені вже восени. У той же час Кур’янов поскаржився, що процес визнання дипломів «КФУ» на міжнародному рівні «йде нелегко» через «потужний політичний тиск на партнерів», однак запевнив, що над цим вже працюють колишні кримські випускники-іноземці. 29 серпня він розповів, що «КФУ» прийняв понад 300 іноземних студентів – серед них 120 громадян Індії, Узбекистану та України, що вступили до «медакадемії». Станом на 30 червня у «КФУ» навчалися 2570 іноземних студентів. Також Кур’янов зазначив, що «КФУ» подав до Федеральної міграційної служби РФ 180 заявок на оформлення запрошень на навчання до кримських «вишів» для молоді з країн BRICS. 18 жовтня 2015 р. в ефірі радіо «Россия сегодня» було оприлюднено статистику, згідно з якою серед 36300 студентів «КФУ» навчаються 3148 представників 54-х країн світу. 11 листопада «голова Криму» Сергій Аксьонов підписав із послом Нікарагуа в РФ Хуаном Ернесто Васкесом Арайа угоду з обміну студентами та викладачами між Нікарагуа та РФ; зокрема, передбачалося, що у 2016 р. до окупованого Криму прибуде перша партія студентів з Нікарагуа.

Наприкінці березня 2016 р. «директор медакадемії КФУ» Нанулі Іванова розповіла, що в очолюваному нею «закладі» навчаються 1830 представників 46 країн світу: більшість – громадяни Індії, Йорданії, Китаю та Нігерії; також наявні студенти з Греції, Молдови, Білорусі, близько 260 осіб з материкової України та дві особи з США.

28 червня 2016 р. «ректор КФУ» Сергій Донич заявив, що «університет» має попит серед абітурієнтів країн BRICS: за його словами, на той час надходило дуже багато заявок з Індії, а також «традиційно» з Йорданії, Нігерії та Кенії; найбільший попит мали спеціальності «лікарська справа» та «педіатрія».

В липні 2016 р. у «відділі міжнародної освіти управління міжнародної діяльності КФУ» повідомили, що «університет» посідає 4-те місце серед «вишів Росії» за кількістю іноземних студентів: на той час іноземний контингент у «КФУ» налічував близько 3000 осіб з 50 країн світу. При цьому зазначалося, що «КФУ» є найбільш популярним в Україні, Індії, Йорданії, Нігерії, Узбекистані тощо. Найбільша кількість іноземних студентів була зафіксована в таких підрозділах «КФУ», як «медична академія», «інститут економіки та управління», «Таврійська академія», «академія архітектури та містобудування». Тоді ж кримські ЗМІ навели коментар «президента асоціації нігерійських студентів КФУ» Окере Чуквудінми, який пояснив популярність кримського «вишу» серед його співвітчизників не лише «дуже близькими для них краєвидами, кліматом і природою», а й вартістю навчання, значно нижчою, ніж у європейських вишах, а також легким процесом підтвердження «диплома» та отримання відповідної ліцензії після повернення на батьківщину.

У серпні 2016 р. випускниками «КФУ» стали понад 400 громадян України, Індії, Нігерії, Непалу, Шрі-Ланки та інших країн. В листопаді у «прес-службі КФУ» повідомили, що в «університеті» навчаються 195 представників арабських держав: з Йорданії – 101, Палестини – 34, Іраку – 20, Лівану – 15, Алжиру – 7, Марокко та Сирії – по 4, Лівії – 3, Бахрейну, Єгипту і Ємену – по 2, Тунісу – 1.

7 грудня 2016 р. «начальник управління міжнародної діяльності департаменту міжнародної діяльності КФУ» Олександр Мащенко розповів журналістам, що кількість іноземців, які бажають навчатися в «КФУ», попри міжнародні санкції, перевищує можливості «вишу». На додачу «голова департаменту» Олександр Форманчук сказав, що зростання кількості іноземних студентів у структурних підрозділах «КФУ» стримують проблеми переказу коштів з-за кордону та визнання дипломів «вишу» в інших країнах, однак запевнив, що ці труднощі «є тимчасовими й не мають критичного значення». При цьому Мащенко повідомив, що в «КФУ» навчаються 3103 іноземні студенти: серед них найбільше громадян України (952), Індії (804) та Узбекистану (474); також наявні 116 студентів з Нігерії та 101 з Йорданії.

В серпні 2017 р. «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв повідомив, що його «університет» має на меті збільшення кількості іноземних студентів на тисячу осіб, зазначивши, що на той момент ця кількість становила приблизно 2700 (у «виші» навчалися студенти з 49 країн), і пояснивши цей «дуже високий для російських вишів показник», традиційно сформований у Сімферополі, «заслугою попередніх років» та додавши про націленість на залучення студентів з Китаю. На той час кількість абітурієнтів «КФУ» з різних країн склала приблизно 500 осіб; кількість абітурієнтів з РФ склала 20%. Того року випускниками «КФУ» стали представники 32 країн. При цьому Фалалеєв додав, що їхню кількість передбачається збільшити за рахунок країн Сходу.

8 вересня 2017 р. в «управлінні міжнародної діяльності КФУ» заявили про «неухильне зростання» кількості громадян різних країн, котрі бажають вступити до «університету» попри «деякі труднощі, викликані спробами міжнародної ізоляції та санкціями щодо Криму», і спрогнозували кількість у 4000 іноземних студентів протягом кількох найближчих років. За словами «очільника управління» Олександра Мащенка, «КФУ» уклав угоди з вісьмома компаніями щодо набору іноземних абітурієнтів. Також він додав, що найбільше іноземних студентів прибуло з Індії, Узбекистану, Нігерії та Йорданії; у цьому ж контексті були згадані студенти з територій, підконтрольних українському урядові; йшлося також про представників Гани, Камеруну, Намібії, Іраку, Палестини, Греції, Беніну та Ізраїлю, котрі принесли «університетові» понад 500 млн рублів у 2015-2016 рр.

14 листопада 2017 р. «проректор КФУ з міжнародної діяльності та інформаційної політики» Сергій Юрченко повідомив, що в «університеті» навчаються близько 800 студентів з території, підконтрольної урядові України, та близько 80 студентів з «Л/ДНР», для яких існує спеціальна програма за лінією міністерства освіти держави-окупанта. «Режим в Україні може змінюватись, а ті люди, які отримують освіту тут і вбирають дух Криму та його ідеї, працюватимуть на своє благо та на благо своєї країни. Політики приходять і йдуть, а відносини між народами треба буде розвивати», – заявив він. Раніше, на початку жовтня, «директор медакадемії КФУ» Нанулі Іванова розповіла, що з 250 українських студентів «академії», котрі залишили Крим після його анексії Росією, близько 50 за рік повернулися назад, а «виш» і надалі приймає абітурієнтів «з України». За її словами, масовий виїзд студентів з півострова після «російської весни» був пов’язаний з «неправдивою інформацією від української влади, яка заявляла, що кримські дипломи нібито не визнаватимуться в інших країнах», а повернення – з тим, що система освіти у «вишах» Криму буцімто «на рівень вище, ніж в українських».

Наприкінці серпня – на початку вересня 2018 р. в «керівництві» «КФУ» похвалилися, що «університет» «зміцнив статус федерального та міжнародного», прийнявши на 2018-2019 навчальний рік 274 абітурієнтів з 54 країн світу – серед них були названі Україна, Білорусь, Вірменія, Індія, Кенія, Палестина, Нігерія, Конго, Молдова, Гана, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, Ефіопія, Киргизія, Алжир, Єгипет, Бангладеш, Камерун, Ємен, Таджикистан, Йорданія, Республіка Корея, Сербія, Греція, окупована РФ Абхазія та ін. У «КФУ» на той час навчалися також студенти з Вірменії, Сирії, країн північної Африки, В’єтнаму, Індії, Китаю тощо; «університет» планував прийняти ще 300-400 осіб з-за кордону. При цьому в «керівництві» «вишу» зазначили, що серед цієї кількості переважають «іноземні громадяни-співвітчизники, що вступали на правах громадян РФ». Загалом за попередніми підсумками вступної кампанії до «КФУ» тоді вступили близько 5000 абітурієнтів. Того року вперше на друге місце за кількістю поданих заяв (15%) вийшов Краснодарський край, обігнавши Севастополь. Також до «вишу» вступили абітурієнти з наступних регіонів держави-окупанта: Магаданська, Мурманська, Ростовська, Рязанська, Свердловська, Ярославська, Смоленська, Томська, Оренбурзька, Орловська, Самарська, Тверська, Саратовська, Тульська області, Пермський, Ставропольський і Приморський краї, Москва, Санкт-Петербург, Ямало-Ненецький автономний округ, Республіка Саха (Якутія), Камчатка, Бурятія, Башкортостан, Дагестан, Адигея, Алтай, Комі, Карелія, Чувашія. Розширення географії абітурієнтів «керівництво університету» пояснило незаконним спорудженням «Кримського мосту», який «вплинув не лише на туристичну галузь, а й на геополітику та людський капітал»; при цьому було зазначено, що у 2016 р. 90-95% студентів «КФУ» становили мешканці окупованих Росією АР Крим і м. Севастополя. В середині жовтня 2018 р. в «КФУ» повідомили, що в них навчаються 2500 іноземних студентів; найбільша кількість – по 700 осіб – прибула з Індії та території, підконтрольної українському урядові. Раніше, у травні 2018 р., в «КФУ» похвалилися наявністю трьох студентів з Канади.

У червні 2019 р. «проректор з академічної та адміністративної політики КФУ» Володимир Кур’янов розповів, що молодь з Росії протягом останніх чотирьох років дедалі більше цікавиться здобуттям вищої освіти в окупованому Криму. «Заступниця директора з навчальної та виховної роботи Кримської філії Російського державного університету правосуддя» Тетяна Новікова додала, що Кримом цікавляться випускники не лише з сусідніх (Краснодарський край, Ростовська область), а і з віддалених (Іркутськ, Челябінськ) регіонів держави-окупанта; при цьому мова не лише про абітурієнтів, а й про студентів, які переводяться на навчання до Криму. При цьому було зазначено, що кількість іноземних громадян у кримських «вишах» не зменшується.

На початку осені 2019 р. в «Севастопольському державному університеті» ( «СДУ») повідомили, що новими студентами стали майже 3000 абітурієнтів з усіх регіонів Росії та ще 20 держав – Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Естонії, Афганістану, В’єтнаму, Камеруну, Конго, Кот-д’Івуару, Норвегії, Нігерії, США, Туреччини та Чехії; до «іноземців» традиційно були зараховані й студенти з території, підконтрольної уряду України. Станом на зиму 2020 р. в «університеті» навчалися близько 600 закордонних студентів; «координатором з освіти за кордоном» на той час був аспірант «СДУ» Дінь Ле Хонґ Занґ з В’єтнаму, який допомагав своїм співвітчизникам вступати до вишів Росії та окупованого нею Криму.

Станом на 1 березня 2020 р. в «КФУ» навчалися 2272 студенти з 58 країн світу – зокрема, 6 студентів і аспірантів з Китаю; троє з них після канікул залишилися вдома з огляду на пандемію коронавірусу, продовжуючи навчання дистанційно. Основна маса іноземних студентів прибула з країн Близького Сходу і Південної та Центральної Азії (Китай, Корея, Іран); також у невеликій кількості були наявні студенти з Німеччини, і Великої Британії та один студент з Італії. Також повідомлялося, що в кримських «вишах» навчалися приблизно тисяча громадян Індії.

Віталій СОЛОНЧАК

Фото з відкритих джерел

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”

SHARE