Фонд реінтеграції «Крим»: бути чи не бути?

З початком російсько-української війни та окупації Криму перед українською владою постали завдання, які ще кілька років до цього вважалися фантастикою. На жаль, маємо констатувати, що з таким викликом, як формування державної політики щодо деокупації та реінтеграції Криму, українським органам державної влади впоратися не вдалося. Представниками експертного середовища та громадянського суспільства вже в перші роки окупації було розроблено низку рекомендацій та пропозицій, які були повністю проігноровані. Достатньо навести приклад парламентських слухань «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи», які відбулися в 2016 році, щоб зрозуміти «ефективність» формування та реалізації державної політики в цій сфері: https://bit.ly/3jQImMM. Рекомендації парламентських слухань є якісним документом, який охоплює більшість необхідних сфер, але одне важливе питання не було включено до тексту: створення фонду реінтеграції «Крим».

Політична історія питання

Питання створення такої інституції не є новим. Ще 18 травня 2015 року, під час комітетських слухань у Верховній Раді України на тему: «Питання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь», піднімалося питання створення Фонду з реінтеграції в Україну Кримського півострова. У 2015 році тема створення фонду залишилася за дужками, а наступної його появи у порядку денному довелося очікувати цілих 5 років.

31 січня 2020 року  було проведено засідання Міжвідомчої робочої групи з вирішення проблемних питань Донецької та Луганської областей, АР Крим та м. Севастополя. За його результатами Міністерству з питань тимчасово окупованих територій було надано доручення прем’єр-міністра України Олексія Гончарука від 12 лютого 2020 року №5854/0/1-20 опрацювати питання щодо утворення при міністерстві фонду з реінтеграції Криму.

7 лютого 2020 року екс-міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда заявила, що в Україні буде створено фонд реінтеграції «Крим», який надаватиме грантову підтримку кримським конкурсам і фестивалям на території материкової частини України, науковим дослідженням, переміщеним із півострова ЗМІ, недержавним організаціям тощо. Також планувалося, що створений у вигляді бюджетної організації, фонд буде співпрацювати з міжнародними організаціями та іншими країнами.

До цього, 13 листопада 2019 року, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич заявив, що серед нових ініціатив представництва буде фонд для обдарованих дітей з окупованих територій, які можуть отримати стипендію для навчання в Україні. Таміла Ташева, заступниця постійного представника зазначила: «Ми  вже провели ряд консультацій, в тому числі з міжнародними партнерами і донорами, з державними органами влади, тому будемо запроваджувати фонд, де будь-яка дитина, яка є талановитою, яка живе на окупованих територіях, може звернутися можливо за стипендією для навчання». Можна припустити, що обидві заяви, озвучені представниками Міністерства та представництва Президента, є однією і тією ж самою ідеєю. В обох випадках представники органів державної влади констатують необхідність створення такого фонду та натякають, що зазначене питання вже обговорено та погоджено на «внутрішній кухні» і немає перешкод для реалізації ідеї.

Як має виглядати фонд?

На даний момент відповідь на це питання – невідомо. Невідомо, тому що органами державної влади України поки не було представлено проєкту створення фонду.

Створення спеціальних фондів для фінансування заходів, спрямованих на реінтеграцію населення з окупованої території відбувалося і в інших країнах. Наприклад, у затвердженій в 2010 році в Грузії «Державній стратегії щодо тимчасово окупованих територій: залучення шляхом співпраці» згадувалась необхідність створення окремих механізмів для реалізації політики: створення фонду довіри для надання грантів громадським організаціям, що реалізують проєкти на ТОТ; створення спільного інвестиційного фонду для підтримки підприємств на ТОТ тощо. Ефективність таких фондів у Грузії була недостатньою. Проте, це пов’язано з особливостями конфлікту, що значно відрізняється від російсько-української війни, а тому імплементувати грузинський досвід в Україні є неприпустимим.

Фонд реінтеграції «Крим» може бути створеним у вигляді окремої державної бюджетної установи за аналогом Українського культурного фонду, який був створений в 2017 році. Головним завданням та метою існування Українського культурного фонду є надання конкурсної державної фінансової підтримки ініціативам у сфері культури та креативних індустрій, які сприяють розвитку та збереженню української культури. Фондом надається фінансова підтримка проєктам (організація фестивалів, концертів; проведення досліджень тощо), які сприяють реалізації державної політики у сфері культури, і треба підкреслити, що діяльність фонду є досить успішною.

За інформацією екс-начальника управління з питань ТОТ АР Крим та м. Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованої території Сергія Мокренюка, саме такий варіант створення фонду розглядався українською владою: «Передбачалося, що Фонд буде створений як самостійна установа, підпорядкована центральному органу виконавчої влади, який формує політику щодо тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополя». Окрім цього, саме про такий варіант створення фонду натякала Оксана Коляда. Отже, можна зробити висновок, що створення фонду реінтеграції «Крим» планується саме в такий спосіб.

Створення фонду реінтеграції «Крим» за даним аналогом потребуватиме його адаптації до умов та особливостей державної політики у сфері тимчасово окупованих територій. Головним завданням фонду буде не тільки фінансова підтримка проєктів, але також безпосереднє фінансування заходів, що реалізується державою. Наприклад, необхідним буде забезпечення належне фінансування Херсонської обласної державної адміністрації, якай на цей момент відіграє важливу роль у реалізації державної політики щодо Криму, оскільки є єдиною областю, що межує з Кримом.

Потенційні напрямки діяльності фонду реінтеграції «Крим»:

  • фінансова підтримка на конкурсній основі засобів масової інформації (радіотелевізійних, друкованих), що були вимушені залишити тимчасово окупований Крим і сприяють поширенню об’єктивної інформації на півострів;
  • надання дітям з Криму на конкурсній основі грантів на навчання на підконтрольній частині України та закордоном, що частково або повністю покривають вартість навчання;
  • фінансова підтримка на конкурсній основі культурних проєктів, що сприяють формуванню українського наративу в контексті Криму;
  • фінансова підтримка малих та середніх підприємств, що належать внутрішньо переміщеним особам з Криму;
  • фінансове забезпечення на конкурсній основі реалізації житлових програм для ВПО з Криму;
  • фінансова підтримка на конкурсній основі громадських організації, що сприяють формуванню державної політики в контексті Криму;
  • надання цільового фінансування органам місцевої влади для реалізації додаткових повноважень у контексті окупованого Криму тощо.

Висновки

23 квітня 2020 року редакція видання «Кримська світлиця» звернулася з запитом до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо створення фонду реінтеграції «Крим», запланованих обсягів фінансування на його функціонування тощо.

У відповіді міністерства зазначено, що «наразі розробляються можливі механізми створення фонду з реінтеграції в України тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя». Іншими словами, на цей момент створення фонду знаходиться на ембріональній стадії, зі значними шансами померти ще до народження. Однією з причин виникнення такої ситуації є політичні пертурбації, які спричинили «вічне» переформатування профільного міністерства та відкладення «кримського питання» на майбутнє.

При цьому важливість створення фонду реінтеграції «Крим» важко переоцінити. Його поява матиме важливе значення для підтримки внутрішньо переміщених осіб з Криму та реінтеграції мешканців окупованого Криму, які нарешті відчують небайдужість рідної країни до їх долі.

Іван КРИМСЬКИЙ

SHARE