UA EN

29 Березня 2024

Енергетична блокада Криму: чи вимкнуть світло?

20 вересня розпочалась громадська блокада Криму, головною  метою якої було припинити постачання на окупований півострів продуктів харчування та інших товарів. Активісти заблокували три пункти пропуску в Крим (Чонгар, Каланчак і Чаплинку) і не пропускали вантажівки. Через кілька днів потік фур на півострів повністю припинився. Проте, з перших днів «товарної» блокади її організатори піднімали питання про відключення електрики для окупованого півострова. Глава Меджлісу кримських татар і народний депутат України Рефат Чубаров спрогнозував початок енергетичної блокади на жовтень 2015 року.

Блокада у жовтні не розпочалася, але невідомі на початку місяця пошкодили одну з опор ЛЕП на Херсонщині, по якій до Криму подавалася електрика.  Протягом декількох днів ремонтні служби не могли дістатися до опори і провести ремонт, бо їх не пускали активісти, які вимагали взагалі закільцювати лінію Мелітополь-Джанкой, до якої належала пошкоджена опора. Але в підсумку домовилися, і опора знову почала функціонувати в повному обсязі подаючи електроенергію до окупованого півострову.

20 жовтня енергетиків чекав ще один неприємний сюрприз: на двох опорах тієї ж ЛЕП розмістили вибухівку, частина якої спрацювала, пошкодивши споруди.

Активісти відступати не збираються, і, як зазначив один з організаторів блокади Ленур Іслямов, вони і далі будуть домагатися повного відключення півострова від електрики. “Енергетичну блокаду ми почали і вона буде тривати до того моменту, поки ми повністю не відключимо Крим весь під нуль”, – заявив Іслямов.

До того ж, петиція з аналогічними вимогами, розміщена на сайті Президента України,  набрала необхідні 25000 голосів і повинна бути розглянута Петром Порошенком найближчим часом.

Що ж буде робити  у цьому випадку українська влада? З одного боку, вимоги активістів блокади і суспільства, з іншого – контракти з Росією, про які прагнуть не згадувати.

Політолог Володимир Бондаренко пропонує не відключати півострів від електрики, а підняти ціну в кілька разів, щоб збільшити навантаження на російський бюджет. “Важко уявити, що Україна може припинити електропостачання півострова. Влада не зможе адекватно аргументувати таке рішення перед тамтешнім населенням, адже вони визнані громадянами України. Тому слід якнайшвидше піднімати вартість електрики, і так заробляти на країні-агресорі”, – вважає він.

Такої ж позиції дотримується й міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин, називаючи відключення політичним та недоцільним кроком. «Це політичне рішення, звичайно. Як мені здається, на даний момент припиняти постачання електроенергії, напевно, не зовсім правильно», – зазначає Демчишин.

Зазначимо, що протягом року Україна вже два рази підвищувала ціну на електрику для Криму: в липні на 14% (з 2.99 до 3.42 руб за кВт/ч та  у вересні ще на 15% – до 3,95 рубля за кВт/ч (1,3 грн. за курсом НБУ). У свою чергу російська влада пообіцяла населенню компенсувати це підвищення  дотаціями з держбюджету.

Однак, сумніви викликає сам факт постановки питання про торгівлю з агресором, про переговори з приводу ціни, особливо на тлі заяв ряду політиків про існування контрактів з РФ, де прописано постачання електроенергії до Криму, тобто на  тимчасово окуповану територію України. До речі, міністр енергетики так і не показав цих документів, посилаючись то на комерційну таємницю, то на зайнятість. Чи відмовиться України від виконання контракту, умови якого явно містять штрафні санкції? Навряд чи. І справа навіть не в санкціях, а в тому, що російська сторона тут же оприлюднить ті документи, яких так соромляться в українському уряді.

Тому прогнозуючи дії Президента України щодо виконання петиції, український політолог Сергій Римаренко в ефірі каналу “112” зазначив, що для того, щоб відключити постачання електрики до Криму, спочатку треба скасувати закон про СЕЗ, що і було однією з вимог організаторів громадянської блокади. Але пройшов вже місяць, а нічого не змінилось та закон продовжує діяти.

Тому Петро Порошенко у своїй відповіді на петицію, скоріш за все, буде вдаватися до стандартних фраз про громадян України, що мешкають в Криму та потребують  захисту саме від нашої держави. Будуть красиві слова та месіджи для українського суспільства. Але не буде того, що так потребує соціум – правди. Про контракти, про можливі контр-відповіді РФ у вигляді обмеження постачання газу або вугілля, або ще чогось. Не буде чітких розрахунків щодо того, що Україна отримає, а що втратить у разі вимкнення  рубильнику. Бо ці розрахунки можуть продемонструвати, що держава не постраждає від енергетичної блокади півострову, а ось бізнес може понести суттєві втрати. Але війна – це політика, тобто суспільний інтерес, а бізнес – це власний.

Аліна Громова

для ІА «Голос Криму»

Особистості: видатний кримський лікар Олександр Яценко

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями кримських українців. Героєм сьогоднішньої історії стане відомий український хірург Олександр Яценко. Дата народження

У центрі Діорами “Штурм “Сапун-гори” українець Іван Яцуненко встановлює прапор Перемоги

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями непересічних українців Криму. Сьогоднішню березневу оповідь ми ведемо про Івана Яцуненка – Героя

Розмова у Таврійському виші про екологічні події в Україні та їх наслідки

Десятий рік поспіль через російську агресію Україна не лише стикається з політичними та соціальними труднощами, але й зазнає серйозних екологічних наслідків. Спочатку анексія Криму та військові дії

Перші акції українського спротиву в умовах російської окупації Криму

2 березня 2014 року в місті Сімферополі відбулася перша акція спротиву в умовах початку російської окупації, організована рухом «Євромайдан-Крим». Євромайданівці на  той час, усвідомлюючи всі загрози, все

29 Березня 2024