Спроби легітимації окупації Криму через освіту

Наприкінці вересня 2014 р. майбутній ректор «КФУ», на той час «віце-прем’єр» кримського «уряду» Сергій Донич пообіцяв, що в запланованому до створення «федеральному університеті» в Криму будуть впроваджені нові державні стандарти підготування кадрів, які «не мали аналогів за України», а дипломи нового «вишу» визнають 105 країн світу, де визнаються дипломи держави-окупанта – «від США, Великої Британії, Німеччини, Франції до країн Азії, Африки, Латинської Америки»: мовляв, Україна «видавала дешеві дипломи будь-кому», а в Росії «цілковито інакший підхід». 14 жовтня 2015 р. Донич вже у статусі «ректора КФУ» повідомив в ефірі радіо «Россия сегодня», що іноземці після отримання диплома «КФУ» не мають проблем із працевлаштуванням: мовляв, був лише один випадок, коли отримати роботу з дипломом з окупованого Криму в своїй країні не зміг отримати естонський випускник. Дещо раніше, 8 жовтня, «директор медакадемії КФУ» Нанулі Іванова заявила, що студенти «КФУ» з США надали «керівництву вишу» офіційну відповідь американського уряду стосовно майбутнього визнання їхніх дипломів на території США.

На початку серпня 2016 р. у «відділі міжнародної освіти департаменту міжнародної діяльності КФУ» повідомили про «легалізацію» дипломів про вищу освіту для майже 400 громадян України, Індії, Нігерії, Непалу, Шрі-Ланки та інших країн: 348 дипломів і додатків до них «легалізували» через МЗС РФ, на 15-ти проставили «апостиль» у сімферопольському «відділенні» «Рособрнадзору» (організація нагляду за освітою держави-окупанта).

11 жовтня 2016 р. експерти «КФУ» увійшли до Асоціації фахівців з визнання документів про освіту за результатами наради-семінару «Три роки самостійного визнання іноземних документів про освіту: досвід, проблеми, перспективи», що відбулася у Балтійському федеральному університеті ім. І. Канта. У «КФУ» заявили, що перед «університетом» стоїть завдання швидкого та якісного опанування процедури проведення експертизи іноземних документів про освіту або іноземної кваліфікації з метою прийому на навчання до «університету» та допуску до здійснення професійної діяльності. Наступного дня «директор Таврійської академії КФУ» Ігор Воронін в ефірі місцевого радіо повідомив, що випускники «університету» можуть працювати будь-де за кордоном: мовляв, приклади вже є – власники дипломів «КФУ» влаштовувалися на працю в Німеччині та країнах Балтії. Однак у той же час він зазначив, що вектор російської геополітики розвернувся на 180 градусів на схід, і закликав орієнтуватися на виші тамтешніх країн, де питань до дипломів «КФУ» «взагалі не буде».

7 серпня 2017 р. співробітники «управління міжнародної діяльності КФУ» «легалізували» дипломи та додатки до них випускників «університету» з Іраку, Нігерії, Лівії, Непалу, Шрі-Ланки, Алжиру, Ємену, Пакистану, Палестини, Бангладешу та низки інших держав.

У жовтні 2018 р. в Криму відбувся «міжнародний форум іноземних студентів і випускників КФУ “Крим у світовому науково-освітньому просторі”», за підсумками якого учасники прийняли звернення, в якому зазначили, що диплом «КФУ» – це «марка, яка гарантує сучасну освіту, що відповідає кращим світовим стандартам».

7 листопада 2019 р. «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв під час «V міжнародної конференції “Крим у сучасному міжнародному контексті”» в Ялті заявив, що найближчим часом «керівництво університету» планує зустрічі з представниками міністерств освіти закордонних країн задля визнання виданих в окупованому Криму дипломів про вищу освіту, однак додав, що організувати такі зустрічі доволі складно через «сильний вплив політичного чинника»: в якості прикладу Фалалеєв навів приклад, коли професора одного з університетів Польщі було піддано «тиску з боку влади» через участь у «Харакському форумі» в Криму, і поскаржився на «втручання політики до справ освіти, науки та комунікацій».

Наприкінці липня 2020 р. кримські ЗМІ поширили новину зі звично далеким від істини та претензійним заголовком «Південна Корея визнала кримські дипломи». «Визнання» виявилося в тому, що «дипломи» кримського «фінансово-економічного коледжу» чинними для вступу до бакалавріату визнав сеульський заклад «Сам’юк» – заснований у 1906 р. приватний університет, який є частиною світової мережі вишів християн-адвентистів сьомого дня і забезпечує середовище для навчання, що «підкреслює індивідуальну відданість Христові, особисту недоторканність, інтелектуальний розвиток і громадську працю». Підписання «угоди про співпрацю», третьою стороною якої виступила «національно-культурна автономія корейців Криму», виглядає дещо дивно для релігійного розмаїття традиційно поліетнічного півострова, окупованого наразі країною, що сповідує «духовні скріпи канонічного (себто на московський штиб) православ’я». «Президент» згаданого «коледжу» Володимир Узунов, який також є «членом громадської палати РК», запевнив, що підписана «угода» не лише сприятиме розвиткові корейської культури в Криму, а й дозволить кримським абітурієнтам навчатися в Сеулі – щоправда, не уточнивши, чи мусять вони заради цього ставати адвентистами. Проте учням «коледжу» вже пообіцяли постійно діючі курси корейської мови та двотижневі ознайомчі подорожі до Сеула після покращення ситуації з пандемією коронавірусу (деяку частину витрат корейська сторона має брати на себе). За словами «голови асоціації корейців у РК» Володимира Кіма, представники університету «Сам’юк» були «приємно здивовані», дізнавшись, що на окупованому півострові мешкають понад 4000 етнічних корейців. При цьому він припустив, що підписання вказаної «угоди» може викликати обурення з боку України, проте це не дасть жодних наслідків. «Усе, що може зробити Київ, – скерувати ноту протесту або включити керівництво університету до санкційного списку, але це не покаже Україну в доброму світлі. Ми робимо висновок, що якщо виш підписав з нами угоду, отже, сусідня країна з її санкціями його не цікавить», – заявив Кім. До слова, Україна є в переліку країн, де діє спонсорована університетом «Сам’юк» програма приєднання та розширення Adventist Colleges Abroad, яка передбачає навчання студентів за кордоном.

«Міжнародна діяльність» кримських «освітян»

19 червня 2015 р. «проректор КФУ з навчальної та методичної діяльності» Володимир Кур’янов в ефірі радіо «Россия сегодня» заявив, що «колеги з Марокко» звернулися до «керівництва» кримського «вишу» з пропозицією відкрити на їхній території підготовчі курси російської мови; також він додав, що ведеться праця щодо визнання марокканською стороною дипломів «КФУ». 8 жовтня «директор медакадемії КФУ» Нанулі Іванова на цій же радіостанції заявила, що уряди Марокко та Грузії звернулися до «керівництва академії» з проханням відкрити в їхніх країнах «філії» кримського «вишу». Також у 2015 р. «КФУ» підписав угоду про співпрацю з китайським університетом Санья.

Наприкінці 2015 р. «декан факультету слов’янської філології та журналістики Таврійської академії КФУ» Галина Богданович похвалилася, як семеро її колег нещодавно відвідали В’єтнам на запрошення випускників Сімферопольського державного університету минулих років. За словами Богданович, як для цих випускників, так і для їхніх дітей і онуків Росія є «божеством, на яке вони рівняються». Також вона додала, що результатом зустрічі стало підписання низки угод про співпрацю; до того ж, випускники планували найближчим часом відвідати окупований Крим для обговорення деталей спільної праці – зокрема, курсів російської мови як іноземної.

22 серпня 2016 р. «КФУ» підписав угоду про співпрацю з Європейською організацією публічного права (ЄОПП), штаб-квартира якої перебуває у Греції: «університет» став 64-м вишем у складі організації з наданням місця в раді директорів. Присутній на церемонії «постійний представник РК при президенті РФ» Георгій Мурадов оголосив, що це «перша угода міжнародного рівня, підписана в російському Криму з міжнародною організацією», укладення якої «відображає дедалі ширше визнання республіки на міжнародному рівні та готовність наших закордонних партнерів до активної співпраці з Кримом». При цьому було заявлено, що кримські студенти та викладачі отримали можливість навчання у Європі та публікації праць у престижних виданнях.

21 жовтня 2016 р. у науковій бібліотеці ім. І.Я. Франка в Сімферополі за участі «начальника управління міжнародної діяльності КФУ» Олександра Мащенка відбулася зустріч представників кримських «міністерств» економічного розвитку, сільського господарства, курортів і туризму, а також низки інших організацій окупованого регіону з китайською делегацією. За словами Мащенка, розвиток співпраці з Китаєм і набір студентів з цієї країни є одним з головних напрямків міжнародної діяльності його «університету». Під час зустрічі представники китайської делегації виявили зацікавлення можливістю навчання китайських студентів на базі «КФУ». Вочевидь, у повідомленнях «прес-служби КФУ» йшлося про «офіційний візит» делегації Шеньянського педагогічного університету, після якого кримська делегація з представників «КФУ» на чолі з «головою державної ради РК» Володимиром Константіновим відвідала Китай.

23 листопада 2016 р. делегація «КФУ» взяла участь у 9-й Всеарабській зустрічі випускників російських і радянських вишів, яка відбулася у Йорданії за ініціативи Клубу випускників університетів та інститутів колишнього СРСР ім. Ібн-Сіна, Товариства дружби «Росія – Йорданія», Посольства РФ у Йорданії та представництва «Россотрудничества» у Йорданії. До складу делегації «КФУ» увійшли «проректор з міжнародної діяльності» Сергій Юрченко, «начальник управління міжнародної діяльності» Олександр Мащенко, «декан міжнародного медичного факультету медакадемії КФУ» Армен Григор’янц і «головний експерт відділу міжнародної співпраці та протоколу» Ксенія Слуцька. В рамках заходу відбулася виставка «Освіта в Росії», на якій серед провідних російських вишів було презентовано й «КФУ». В рамках візиту Юрченко провів перемовини з міністром вищої освіти та наукових досліджень Йорданії щодо визнання дипломів «КФУ». При цьому представники Бейрутського університету поставили питання щодо проходження ліванськими студентами практики на базі «КФУ» та інших варіантів співпраці. Також представники «КФУ» відвідали Йорданський університет науки та технології в Ірбіді, з яким було заплановано співпрацю.

7 грудня 2016 р. Мащенко разом із «головою департаменту міжнародної діяльності КФУ» Олександром Форманчуком під час прес-конференції у Сімферополі розповів, що їхній «університет» вважає Азію і Китай зокрема пріоритетним напрямком розвитку своєї міжнародної діяльності, оскільки зацікавлення «вишем» з боку європейських країн значно зменшилося з огляду на міжнародні санкції – однак не стільки в плані навчання іноземних студентів, скільки з точки зору обміну викладачами. При цьому представники «КФУ» зазначили, що в ялтинській «гуманітарно-педагогічній академії КФУ» очікується відкриття факультету для навчання перекладачів китайської мови; для цього «академія» планує прийняти двох викладачів з Китаю. Також Мащенко зазначив, що «КФУ» протягом року провів три міжнародні презентації в Китаї, Сербії та Йорданії та уклав угоди про співпрацю з 10 навчальними закладами та освітніми організаціями Марокко, Китаю, Австрії, Казахстану, В’єтнаму, Португалії, Греції, Ірану та «ДНР». На додачу «колега» Мащенка Геворг Габріелян повідомив, що «університет» планує в подальшому розвивати співпрацю з низкою вишів України, Білорусі, Туреччини, Німеччини та Литви, а також держав Євразійського економічного союзу.

30 березня 2017 р. в рамках проекту програми заходів «Народна дипломатія: взаємопорозуміння між народами та зміцнення образу Криму як території миру та згоди» у «КФУ» відбувся «міжнародний круглий стіл» «Народна дипломатія як основний ресурс налагоджування міжнаціонального діалогу, забезпечення взаємопорозуміння між народами». Захід було організовано «комітетом у справах міжнаціональних відносин державної ради РК», «КФУ», «регіональною німецькою культурною автономією РК» та «Домом дружби народів». Участь у «круглому столі» взяла делегація німецьких політиків, імена яких не розголошувалися. Під час заходу Олександр Мащенко назвав «народну дипломатію» держави-окупанта «важливим інструментом у боротьбі з інформаційною блокадою», нагадав, що в «КФУ» навчаються понад 3000 іноземних студентів з 54 країн світу, і висловив переконання, що гості заходу після повернення додому «розкажуть громадянам своєї країни, в тому числі й політикам, правду про півострів, і вони зможуть зрозуміти вибір кримчан». У свою чергу голова кримської «німецької автономії» Юрій Гемпель заявив, що такі проекти «надають можливість громадянам Європи дізнатися про реальний стан речей у Криму».

11 квітня 2017 р. співробітники «відділу міжнародної діяльності КФУ» Сергій Юрченко та Геворг Габріелян презентували «університет» в Інституті природничих наук В’єтнамського державного університету, де обговорили можливість академічного обміну між студентами з президентом університету Нгуєн Ван Ной, його помічником Нгуєн Мін Хай та керівником управління міжнародних відносин До Мін Дук, запросивши їх відвідати півострів. Не обійшлося без «інформування про одностайне рішення населення Криму та Севастополя про возз’єднання півострова з Росією на референдумі 16 березня 2014 р.». На додачу делегація «КФУ» на майданчику Російського центру науки та культури в Ханої зустрілася з членами Асоціації в’єтнамських випускників Сімферопольського державного університету ім. М.В. Фрунзе (попередник ТНУ) «Dansim», яка об’єднує понад 50 осіб. Також представники «КФУ» зустрілися з директором В’єтнамського центру з розвитку міжнародної освіти та консультування при Міністерстві освіти та підготовки кадрів В’єтнаму Бін Фан: під час зустрічі були досягнуті угоди про надання інформації щодо діяльності та освітніх програм «КФУ» для поширення серед в’єтнамських абітурієнтів та про укладення рамкової угоди про інформаційну взаємодію та допомогу в роботі з в’єтнамськими абітурієнтами.

Наступного дня «прес-служба КФУ» повідомила, що головний інспектор міністерства освіти Франції, президент асоціації педагогічних розробок у галузі народної освіти ARAPEN Роберт Просперіні та французький архітектор і вчений Крістіан Роже Савай-Гранжан відвідали «гуманітарно-педагогічну академію КФУ» в Ялті, де підписали з її «керівництвом» угоду про співпрацю, що передбачала обмін студентськими групами та спільну реалізацію наукових проектів: тогочасний «ректор КФУ» Сергій Донич оголосив, що перша група кримських студентів вже у вересні вирушить до одного з вишів Ніцци або Парижу.

21 квітня 2017 р. «КФУ» підписав угоду про співпрацю з «Придністровським державним університетом ім. Т.Г. Шевченка», а в травні прийняв гостей із Шанхайської академії суспільних наук – найстарішого закладу в Китаї, що займається вивченням гуманітарних і соціальних дисциплін.

В серпні 2017 р. «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв розповів, що результатом співпраці його «університету» з Московським державним університетом ім. М.В. Ломоносова може стати отримання кримськими студентами дипломів одразу двох цих установ – з огляду на міжнародні санкції та нелегітимність документів, отриманих в окупованому Криму. До того ж, пропонувався розвиток мережевих програм задля «убезпечення молоді».

Наприкінці вересня 2017 р. у «прес-службі КФУ» повідомили про підписання меморандуму про співпрацю з університетом WuFeng, яка дозволить здійснювати міжнародні академічні обміни, спільне підготування студентів, підвищення рівня знань професорсько-викладацького складу тощо. Під час зустрічі віце-президент університету WuFeng Лі-Тієн-Хсін заявив, що його установа готова співпрацювати з «КФУ» в галузях інженерії, медицини, нових технологій, туризму, індустрії гостинності. В той же час «проректор з міжнародної діяльності КФУ» Сергій Юрченко розповів, що «університет» взаємодіє з багатьма країнами в різних частинах світу.

На початку жовтня 2017 р. «КФУ» провів «першу всеросійську міждисциплінарну науково-практичну конференцію “Кримська ініціатива – екологічна безпека регіонів: концептуально-теоретичні, практичні, природоохоронні та світоглядні аспекти”», організаторами якої виступили кафедра геоекології «Таврійської академії КФУ», «міністерство екології та природних ресурсів РК», Санкт-Петербурзький науково-дослідницький центр екологічної безпеки Російської академії наук та «кримське відділення Російського географічного товариства». У «КФУ» повідомили, що участь у конференції взяли понад 100 вчених і співробітників природоохоронних відомств з Росії, Білорусі, Таджикистану та Ізраїлю. Незабаром на базі «КФУ» відбулося засідання міжнародного дискусійного клубу на тему «Референдум як демократичний інструмент волевиявлення народу», під час якого було організовано телеміст між Кримом і Каталонією, в якій тоді вирували пристрасті щодо виходу зі складу Іспанії.

У листопаді 2017 р. під час прес-конференції у Сімферополі Юрченко підтвердив наміри «керівництва університету» щодо відкриття «представництв» (по суті – підготовчих факультетів) у Марокко (в рамках реалізації угоди про співпрацю з університетом Фуньті) та Індії за рік-півтора, однак тут-таки поскаржився на «певні труднощі, пов’язані з формуванням правової бази». У грудні того ж року Андрій Фалалеєв повідомив про напрацювання питання організації центрів або пунктів тестування задля того, щоб зробити саме кримський майданчик «КФУ» для іноземних студентів; при цьому він додав, що викладачі «університету» того року виїздили до Індії для проведення вступних іспитів.

20 квітня 2018 р. в Ялті у день відкриття «IV Ялтинського міжнародного економічного форуму» на базі «гуманітарно-педагогічної академії КФУ» відбулася урочиста презентація «Китайського культурно-інформаційного центру в Криму», завдання якого – допомогти забезпечити максимально комфортні умови перебування китайських гостей на окупованому півострові. Для цього в центрі готуються інформаційні листи та туристичні маршрути китайською мовою; анонсувався запуск сайту для туристів китайською мовою. Також було оголошено про відправлення незабаром групи кримських студентів до Китаю для вивчення мови. Участь у церемонії взяв член «координаційної ради міжнародної асоціації друзів Криму» Ге Чжилі, котрий у березні 2014 р. був спостерігачем на кримському «референдумі». Перший набір студентів на спеціальність «Китайська мова та література, англійська мова» відбувся у 2015 р.; перший рік студенти практикували мову з тайванськими педагогами Сен Чень та Чі Юй; з 2016 р. в академії викладає Сун Чже (Шеньян, Китай). У червні 2016 р. тогочасний «ректор КФУ» Сергій Донич, анонсуючи відкриття «навчального закладу» за вказаним профілем, заявив, що потреба в його існуванні зумовлена «активними зв’язками РФ та Китаю».

8 травня 2018 р. в Ташкенті (Узбекистан) відбувся II-й міжнародний конгрес стоматологів «Актуальні проблеми стоматології та щелепно-лицьової хірургії», у праці якого взяла участь і виступила з пленарною доповіддю «завідувач кафедри стоматології та ортодонтії медичної академії КФУ», «президент асоціації стоматологів РК» Світлана Дем’яненко. В рамках конгресу «медакадемія КФУ» підписала меморандум про взаємну співпрацю з Ташкентським державним стоматологічним інститутом.

17 травня 2018 р. у Штайрі (Австрія) представники «СДУ» в присутності консула РФ уклали угоду про співпрацю з університетом прикладних наук Верхньої Австрії, яка, за словами «проректора з міжнародної діяльності СДУ» Микити Штикова, має дозволити севастопольським і австрійським студентам отримувати подвійні дипломи внаслідок проведення спільних програм, проводити обміни студентами та викладачами, а також спільні стажування. За словами Штикова, «СДУ» має подібні угоди з вишами Ісландії та Китаю; на майбутнє заплановано підписанні угод з університетами Німеччини, Кіпру та Великої Британії.

У жовтні 2018 р. «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв розповів, що очолюваний ним «університет» не полишає планів щодо відкриття «закордонних представництв»: зокрема, перше з них задля забезпечення «міжнародної програми» та залучення іноземних студентів планувалося заснувати після 2020 р., однак на той момент не було вирішено, в якій країні. При цьому «в. о. ректора» визнав, що інфраструктура «університету» не готова до таких кроків – з огляду на брак простору для проживання та навчання, який потребує модернізації, розширення та поліпшення якості. При цьому перед «керівництвом» «КФУ» постала проблема вирішення фінансових труднощів іноземців, які наражаються в першу чергу на проблеми з переказом коштів до окупованого Криму (про що вже йшлося раніше): це питання планувалося вирішити відкриттям офісу «університету» в Москві.

14 листопада 2018 р. представники «КФУ» під час візиту до Китаю, що відбувся в рамках проекту «програми розвитку університету», підписали угоду про співпрацю з Харбінським університетом комерції, яка мала на меті налагодження взаємодії в галузі наукових досліджень у рамках континентального проекту «Один пояс – один шлях». У рамках візиту члени делегації пройшли стажування у Дослідницькому інституті економіки та бізнесу зазначеної установи та взяли участь у науково-освітніх заходах, на яких презентували «перспективи соціально-економічного розвитку» окупованого Криму та основні напрямки науково-освітньої та міжнародної діяльності «КФУ». Також представники сторін порушили питання створення в Криму «Інституту Конфуція» – міжнародного центру, який мав би на меті розвиток дружніх взаємин Китаю з іншими країнами.

Наступного дня «голова Криму» Сергій Аксьонов під час зустрічі з делегацією з Пакистану заявив, що окупований півострів збирається розвивати освітню та культурну співпрацю з цією країною, студенти з якої навчаються в Криму. У свою чергу голова пакистанської Національної партії Авамі Асфандіяр Валі Хан висловив думку, що через співпрацю в освітній сфері легше налагодити пряму взаємодію, аніж через співпрацю на міждержавному рівні, і повідомив про створення пакистанської освітньої організації, яка могла б співпрацювати з «вишами» окупованого Криму. На додачу присутній на зустрічі «в. о. ректора КФУ» Андрій Фалалеєв зазначив, що виші починають відігравати величезну роль у частині встановлення нормальних стосунків між людьми в різних країнах попри «різні політичні складові», й додав, що цілковито підтримує ініціативу щодо створення міцніших зв’язків із пакистанськими освітніми організаціями та установами. За кілька днів представники «КФУ» в рамках «програми розвитку університету» підписали зі Стамбульським технічним університетом угоду про співпрацю в царині наукового стажування викладачів за програмою «Морфологічний аналіз і синтез мов».

Наприкінці січня 2019 р. у «севастопольської філії» Московського державного університету (МДУ) заявили, що навчатимуть студентів з Сирії: відповідну угоду було підписано під час візиту представників «керівництва» Севастополя до Тартуса. За рік «проректор зі стратегічних комунікацій СДУ» Іван Кусов розповів, що його «університет» співпрацює з Сирією «точково» у фарватері доручень президента держави-окупанта; зокрема, «СДУ» планував запитувати квоти на підготування вчителів російської мови, велику потребу в яких нібито відчуває Сирія. На початку квітня 2019 р. на базі «філії» МДУ в Севастополі відбувся «круглий стіл» на тему подолання міжнародних санкцій у царині бізнесу, участь у якому взяли італійські студенти; зокрема, було назване ім’я одного з них – Давіда Дамброзіо, студента магістратури Московського державного інституту міжнаціональних відносин.

Наприкінці липня 2019 р. «декан факультету філософії КФУ» Олег Габріелян під час прес-конференції у Сімферополі анонсував на жовтень приїзд до окупованого Криму великої групи студентів з США та європейських країн з метою спілкування зі студентами місцевих «вишів» щодо санкцій та інших тем.

На початку вересня 2019 р. до Криму прибула делегація студентів з Сербії; перед тим цю країну відвідала делегація студентів географічного факультету «КФУ», інша ж делегація кримських студентів відвідала Китай. Тоді «заступник міністра освіти, науки та молоді РК» Костянтин Алікін розповів про досягнуті попередні домовленості з Сербією, Туреччиною та Китаєм щодо міжнародного обміну молодіжними та студентськими делегаціями; ця тема обговорювалася з «КФУ», який вже набув досвід такого обміну, та «Кримським інженерно-педагогічним університетом» («КІПУ»). Тоді ж у «КФУ» оголосили про початок співпраці з Пекінським університетом мови та культури; зокрема, обговорювалися спільні дії у царині дистанційного навчання студентів «КФУ» китайської мови, проведення літніх шкіл у Пекіні та на базі філії «КФУ» в Ялті, а також різних програм обміну та спільних наукових досліджень.

26 лютого 2020 р. «представник Криму при президенті РФ» Георгій Мурадов та «міністр фінансів РК» Ірина Ківіко відвідали Індію в рамках «робочого візиту»; при цьому Ківіко запевнила, що чимало приватних шкіл в Індії бажають відправити своїх учнів до окупованого Криму для мовного практикуму, і додала, що «народна дипломатія» держави-окупанта «зможе проламати західні санкції, впроваджені проти Криму та Росії». На додачу Мурадов похвалився, що заманював індійців до Криму «недорогою російською освітою».

Участь кримських «вчених» і студентів у міжнародних ініціативах

8 жовтня 2015 р. «директор медакадемії КФУ» Нанулі Іванова розповіла, що міжнародні санкції жодним чином не вплинули на наукову діяльність професорсько-викладацького складу очолюваної нею «установи»: того року до Сімферополя прибув професор Ґергард Тарман з Австрії, на конгресі у Стамбулі був присутній «заступник» Іванової з міжнародних зв’язків, а сама Іванова у вересні 2015 р. відвідала Барселону як запрошений професор під час Світового конгресу з офтальмології. У серпні «заступник» Іванової з наукової роботи Анатолій Кубишкін узяв участь у XII світовому конгресі з запалення, що відбувся у Бостоні (США), та пройшов тижневе стажування у Департаменті біохімії та молекулярної біології медичного центру Університету штату Небраска в місті Омаха.

Влітку 2016 р. студенти «медакадемії КФУ» презентували окупований Крим на 8-му міжнародному форумі-фестивалі молоді «Ми за мир у всьому світі!», що відбувся в Кітені (Болгарія): їхня поїздка відбулася завдяки «управлінню молодіжної політики міністерства освіти і науки РК». Організатором вказаного заходу став уряд Ямало-Ненецького автономного округу (РФ) в особі окружних департаментів міжнародних і зовнішньоекономічних зв’язків і молодіжної політики та туризму. Щорічний форум проводиться з метою активізації інтелектуального та творчого потенціалу російської молоді та «закордонних співвітчизників», розвитку Росії та «русского міра», а також зміцнення ролі російської мови та культури як засад, що «об’єднують молодь різних країн». Участь у форумі 2016 р. взяли близько 170 осіб віком від 18 до 30 років з Росії, Азербайджану, Вірменії, Катару, Таджикистану, Узбекистану, Хорватії, Німеччини, Болгарії, Киргизії та України.

Наприкінці серпня 2016 р. співробітники «науково-дослідницького центру історії та археології Криму при КФУ» Олександр Айбабін, Ельзара Хайредінова та Микита Храпунов, а також «завідувач філії “Фортеця Чембало” музею-заповідника “Херсонес Таврійський”» Микола Алексеєнко у складі російської делегації взяли участь у роботі XXIII світового конгресу візантійських досліджень, що відбувся у Белграді за ініціативи Міжнародної асоціації візантійських досліджень під патронатом президента Сербії Томіслава Ніколіча, котрий особисто привітав учасників заходу.

У лютому 2017 р. стало відомо, що британське видавництво Oxford University Press випустило колективну монографію «The Waffen-SS: A European History». До праці увійшов розділ про білоруські колабораціоністські формування у ІІ світовій війні, автора якого, кримського історика Олега Романька, було вказано як «професора КФУ»; за словами самого Романька, він отримав авторський примірник у бандеролі з адресою «Republic of Crimea, Russian Federation».

У червні 2017 р. «прес-служба КФУ» повідомила, що викладач «інституту іноземної філології Таврійської академії КФУ», доцент Лідія Бондаренко стала першою в «університеті», хто після впровадження міжнародних санкцій пройшов курси підвищення кваліфікації в Оксфордському університеті (Велика Британія); інтенсивний курс з англійської літератури та літературної мови тривалістю 72 академічні години був створений спеціально для «росіян, які жваво цікавляться літературою». Кримчанку до Оксфорда запросив Центр вивчення Росії та Євразії при Коледжі святого Антонія Оксфордського університету.

У серпні 2017 р. студенти «інституту іноземної філології Таврійської академії КФУ» вирушили до Греції для проходження мовних курсів у Школі сучасної грецької мови Університету Аристотеля в Салоніках. За словами «проректора з міжнародної діяльності та інформаційної політики КФУ» Сергія Юрченка, протягом року цей обмінний захід став не першим: зокрема, у червні група вчених і викладачів географічного факультету «Таврійської академії КФУ» пройшла стажування в університеті міста Баня Лука (Боснія і Герцеговина). При цьому «начальник управління міжнародної діяльності КФУ» Олександр Мащенко додав, що це перший проект у «новітній історії університету», коли вдалося організувати освітню поїздку студентів до країни ЄС. У той же час «доценти фізико-технічного інституту КФУ» Богдан Соколенко та Дмитро Полєтаєв узяли участь у міжнародній конференції Optics + Photonics 2017, яка відбулася у Сан-Дієго (Каліфорнія, США), на запрошення професійного некомерційного міжнародного об’єднання вчених, інженерів і студентів у галузі оптики та фотоніки SPIE.

У серпні 2019 р. викладачі та студенти «КФУ» в рамках візиту до Пекіну ознайомилися з системою освіти Китаю. У першій міжнародній літній школі китайської мови у Пекіні взяли участь кращі студенти «гуманітарно-педагогічної академії КФУ», яка стала єдиним «вишем» Криму, що готує фахівців з китайської мови. У свою чергу директор Пекінського педагогічного інституту Люйтун Дін Сяохуей заявив, що для його вишу відвідини кримської делегації стали «першим досвідом навчання студентів з Росії».

27 листопада 2019 р. у Манілі (Філіпіни) розпочав роботу п’ятий молодіжний саміт Росія-АСЕАН, організований Національною комісією у справах молоді Філіпін за підтримки Центру АСЕАН. До складу російської молодіжної делегації увійшли студенти як московських і санкт-петербурзьких вишів, так і «КФУ»; зокрема, одним з учасників саміту став аспірант кримського «університету» Михайло Діхтеміров, який у 2016 р. був тимчасовим співробітником на форумі Росія-АСЕАН.

Віталій СОЛОНЧАК

Фото з сайту “КФУ”

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”

SHARE