Киримли, Меджліс – хто відповідатиме за бездіяльність Державної служби з питань Криму?

За 1 рік і вісім місяців українська влада так і не спромоглася на реальні кроки для повернення окупованого Криму під контроль України. Кримське питання ігнорується на найвищому владному рівні і, як наслідок, пробуксовує на інших. З кожним днем перспектива появи державної стратегії з повернення Криму, яку у червні анонсував Президент України Петро Порошенко, здається усе більш примарною. Уряд взявся за справу своєрідно: рішення РНБОУ про створення центрального органу влади з питань Криму та Севастополя Кабмін виконав, хоча й  майже через рік після початку окупації. Таким чином з’явилася ціла низка відомств, які мали б займатися кримським питанням та брати участь у розробці державної політики з повернення Криму.

Департамент з питань АР Крим та міста Севастополя, Державна Служба України з питань АР Крим та міста Севастополя (надалі – Служба), Урядовий уповноважений з питань АР Крим та міста Севастополя (надалі – Урядовий уповноважений) –  це структури та посади,  які були створені розпорядженнями та постановами Кабінету Міністрів України протягом останніх півтора року. За цей же період   Департамент вже встиг припинити свою діяльність, а Служба двічі змінила назву та керівника. Також з’явилась нова посада – Урядовий уповноважений – ось, власне, і всі досягнення у вирішенні кримського питання. 

Які повноваження така і робота

До сьогодні ніхто не знає, звісно, окрім тих, хто створював ці структури та хто в них працює,  чим вони займають і які такі кримські проблеми  вирішують.  Чи варто дивуватися цьому?

Як зазначає керівник Центру громадянської просвіти «Альменда», координатор аналітичного напрямку Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, ті події, які розвивались навколо Служби, зокрема прийняття Положення, що тривало більше року, а також загальність норм цього документу, не дають впевненості, що цей орган буде дієвим. «Ми на сьогодні не маємо ніяких конкретних результатів роботи цієї структури, хоча вже змінився керівник Служби, але ще й досі не відомо, що робив попередник – жодного звіту», – констатує керівник ЦГП «Альменда». Також правозахисник має великі сумніви щодо результативності органу, який не вбачає за необхідне співпрацювати з українськими громадськими організаціями.

держслужба

«Ми всі добре знаємо, що останні два роки велику кількість державних обов’язків взяло на себе громадянське суспільство. Від самого початку окупації і до сьогодні функції Служби виконують ті громадські організації, які виїхали з півострову», – констатує керівник ЦГП «Альменда». Але Служба, яка на думку співкоординатора громадської спілки «Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму» Андрія Щекуна,  мала б стати майданчиком для взаємодії органів центральної влади, парламенту і громадського сектора, задля відстоювання спільних інтересів, розробки законопроектів, на сьогоднішній день взагалі не має такої практики роботи. Тому у громадських активістів виникає цілком логічні питання: які законопроекти Служба буде подавати, на чиїх інтересах будуть ґрунтуватися ці документи та чи будуть вони взагалі розроблятися?

Не менше питань виникає і до новоствореної посади Урядового уповноваженого з питань АР Крим та міста Севастополя та тих повноважень, які покладенні на нього згідно відповідного Положення. На думку правозахисника Ольги Скрипник Положення про Урядового уповноваженого, по суті містить в собі чітку дискримінаційну норму. «У документі чорним по білому написано (ст.1,4), що  цей орган, тобто Урядовий уповноважений, займається питанням представлення інтересів кримськотатарського народу. Зрозуміло, що кримськотатарський народ має особливий статус корінного, але ж ми говоримо не про Уповноваженого з питань кримськотатарського народу, при чому така посада вже існує в структурі Адміністрації Президента України, ми маємо Уповноваженого з  питань АР Крим та міста Севастополя. Тому він має представляти інтереси всіх жителів Криму і головний критерій у нас один – це громадяни України», – говорить, не приховуючи здивування правозахисник. Також не зрозуміла суть ст. 4 п. 1 цього Положення, де ми маємо ще один приклад дискримінації, але вже за релігійною ознакою:

урядовий уповноважений

Виникає питання, а ті люди, які представляють інші релігійні групи, зокрема православні, греко-католики, хто їх інтереси тоді представляє. «Не зрозуміло, як посада держслужбовця співвідноситься з релігією, враховуючи, що ми є світською державою»,- зазначає правозахисник. У тому ж пункті Положення також йдеться про те, що Урядовий уповноважений по Криму буде «забезпечувати налагодження відносин між Кабміном та ООН.  Але ж проведення подібної роботи відноситься до компетенції Міністерства закордонних справ України, де  спеціально створені відділи цим займаються і матують досвід роботи.

Проаналізувавши ці два документи правозахисник Ольга Скрипник зазначила, що у цих Положеннях є багато подібного, але  головна їхня спільність – це фіктивність. «Адже як одне так і друге Положення складені так, що вони не передбачають будь-яких конкретних дій», – констатувала керівник ЦГП «Альменда».

Питань більше, ніж відповідей

А тепер перейдемо до персоналій. Розглянемо діяльність та кар’єру Аслана Омер Киримли ґрунтовніше. Згідно публічної інформації, він поєднував бізнес та громадську діяльність, був засновником та директором не однієї компанії. Є членом Меджлісу кримськотатарського народу.

Січень 2003 — грудень 2005 — партнер і генеральний директор виробничо-інвестиційної компанії BSS Capital. Грудень 2005 — грудень 2010 — засновник і генеральний директор компанії ICG Investments. 2010 — 2013 — засновник, Голова правління компанії ICG Investments. 2013 — засновник компанії ASTEM.

Січень 2003 — квітень 2015, засновник, Голова ГО «Земляцтво кримських татар». 2011 — засновник, член наглядової ради Фонду розвитку Криму. 2012 — засновник, Голова Правління «Кримської Міжнародної Бізнес Асоціації». З 2008  — 01.07.2014 — помічник-консультант народного депутата України Мустафи Джемілєва. Саме таке наближення, скоріш за все, і зіграло вирішальну роль у його подальшому кар’єрному рості.

За останні півтора роки Киримли зробив карколомну кар’єру і може похвалитися тим, що раніше не займаючи посад у державних органах влади, зміг «покерувати» з трьох владних крісел.

З 01.07.2014 — Директор Департаменту з питань Автономної республіки Крим та міста Севастополя Секретаріату Кабінету Міністрів України.

З 14.05.2015 — Голова Державної Служби України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

19.08.2015  Розпорядженням Кабміну № 837 Урядовим уповноваженим з питань АРК та м. Севастополя призначено Омер Киримли Аслана Енверовича.

Як чиновнику нічого не робити і отримати почесну грамоту Кабміну

У інтерв’ю виданню Крим.Реалії у 2014 році А.О. Киримли наголосив, «…Департамент, як я вже говорив, виконує насамперед лише координаційну функцію центральних органів виконавчої влади», а головна мета Департаменту з питань АРК та Севастополя «…деокупація» Криму, повернення кримського півострова під юрисдикцію України, захист прав і свобод українських громадян, які проживають на території Криму і внутрішньо переміщених осіб, які були змушені переїхати на материкову Україну».

У тому ж інтерв’ю відповідаючи на питання журналіста: «Чому Державна служба у справах Криму досі є фіктивним відомством? Наскільки ймовірно, що найближчим часом у неї з’явиться статут і керівник?» А.О. Киримли відповідає:  «Державна служба з питань Криму створена 17 липня. Дійсно, Голова Держслужби ще не призначений. Поки Кабміном не ухвалене відповідне рішення, ми знаємо, з чим це пов’язане, але це виходить за рамки цього інтерв’ю».

Так, день за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем відбувалося довгождане очікування. У той час, чиновнику платили заробітну плату, йшов стаж державної служби. Уся реальна діяльність Держслужби з питань Криму зводилася до паперової переписки між урядовими відомствами та відповідей на інформаційні запити журналістів.

Експеримент журналістів Громадського ТВ показав, що вони не змогли знайти реального місця розташування відомства. То чи може знайти цю таємну структуру вимушений переселенець? Відео.

У відповіді Кабміну на запит журналіста «Голосу Криму» повідомлено, що А. Омер Киримли нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів 21 серпня 2015 року за «…Вагомий особистий внесок у забезпечення ефективної реалізації державної політики з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, утвердження демократичних принципів у сфері захисту прав і інтересів кримськотатарського народу, сумлінну працю та високий професіоналізм».

Кабмін відповідь

Кабмін 2

Більше півтора року українці, особливо кримчани, чекали курсу/напрямку/стратегії державної політики з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У держави його немає й досі, однак, за “успішну реалізацію” неіснуючого курсу/напрямку/стратегії нагороджують чиновників. Це нонсенс і плювок в обличчя десяткам тисяч кримчан, які вимушені були покинути свої домівки і 1,5 року чекають адекватної відповіді від держави, хто вони такі і як їм жити далі. Українські чиновники найвищого рівня та рангу вважають, що виступу на прес-конференції один раз у півроку достатньо для того, щоб вирішувати проблеми вимушених переселенців. Однак, актуалізація, це не реалізація.

Постановою Кабміну від 19 серпня 2015 року №595 Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прирівняв Урядового уповноваженого з питань автономної Республіки Крим та міста Севастополя за умовами оплати праці, матеріально-побутовим та іншим забезпеченням до посади заступника міністра.

У п.6 цієї Постанови зазначено: «Віднести посаду Урядового уповноваженого з питань автономної Республіки Крим та міста Севастополя до першої категорії посад державних службовців».

Зазначимо лише, що посада директора Департаменту з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Секретаріату Кабінету Міністрів віднесена до другої категорії посад державних службовців. На цій посаді розпорядженням Кабміну від 02.07.2014 року № 649 А.Е. Омер Киримли було присвоєно 5 ранг державного службовця. Стаж державної служби А. Киримли  складає 1 рік і 2 місяці.

На десерт

Слід зазначити, що Аслан Омер Киримли є одним з найзакритіших чиновників, які займаються кримською проблематикою. За 1,5 року, поки він очолює кримські відомства в українських органах влади, він не провів жодної прес-конференції, а кількість інтерв’ю, які він дав журналістам, можна порахувати на пальцях. Представникам ЗМІ, які неодноразово намагалися зв’язатися з ним аби запросити в ефіри та на інтерв’ю, постійно стикалися з обіцянками знайти час для зустрічі. Проте, потім він так і не знаходився.

Публічний виступ Аслана Омер Киримли пригадується лише один – наприкінці травня на другому з’їзді вимушених переселенців у Києві. Тоді він обіцяв землякам працювати для кожного. “Для кожного з вас ми будемо працювати, для того, щоб вирішити ваші питання. Держава зараз буде робити усе для того, щоб допомогти кожному. І з приводу цього я вітаю вас. І сьогодні у нас є гарна новина – вже службу сьогодні зареєстрували”, – повідомив тоді він.

Але згодом Державна служба з питань Криму так і не запрацювала. У липні Аслан Омер Киримли заявив, що Кабмін гальмують процес затвердження положення про цей орган. І таким чином, служба не може запрацювати, оскільки за таких обставин неможливо сформувати її штат та обов’язки. Але у відповідь на інформаційний запит “Голосу Криму” у Державній службі з питань Криму та Севастополя повідомили, що у вересні постановою Кабміну таки затверджено положення про Держслужбу і визначено граничну чисельність її працівників – 30 одиниць у центральному апараті та п’ять – у територіальних органах.

Проте у відомстві наголошують, що штатний розклад Держслужби досі не затверджений.

Зазначимо, що ще не маючи ані структури, ані чисельного складу відомства, у Кабміні передбачили кошти на його утримання. На весь 2015-й рік передбачено 2,8 тисячі гривень, у тому числі на оплату праці – 1,8 тисячі гривень. За таких мізерних сум не серйозно взагалі говорити про те, що створений орган міг би працювати. Не дивно, що він досі існує лише на папері.

“Кошти з запланованого бюджету Служби на 2015 рік не використані”, – йдеться у відповіді на інформзапит “Голосу Криму”.

Проте посадовий оклад голові Держслужби з питань Криму та Севастополя затвердили у п’ять разів більше за усі видатки на відомство загалом – 5,1 тисячу гривень. Таким чином, можна судити про те, що орган створювався не для роботи над поверненням Криму та допомоги переселенцям а для працевлаштування голови відомства.

Устаєв відповідь

Представники громадськості та кримські переселенці неодноразово звертали увагу на необхідність передивитися підходи до створення відомств, які координують кримські питання, а також більш виваженого підходити до кадрових призначень. Але ці заклики так і не знайшли відгуку.

А вже у серпні стало відомо, що Аслан Омер Киримли призначений на нову посаду – Урядового уповноваженого у справах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. А за два місяці відряджений до США. Його річне відрядження оплачуватимуть платники податків, у тому числі, кримські, які не дочекалися реальної діяльності від чиновника ні на одній з займаних ним за останні 1,5 року державних посад.

Людмила Боженко, Вікторія Веселова, Олена Халімон

2 COMMENTS

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here