Водна проблема Криму: чи врятує ситуацію військовий стан? 

На початку грудня питання з водопостачанням окупованого півострова знову стало актуальним – Білогірське і Тайганськоє водосховища різко обміліли, з Аянського рекордними темпами почала зникати вода. На тлі водного дефіциту, викликаного припиненням поставок води по Північно-Кримському каналу навесні 2014 року, втрата і без того відсутніх водних ресурсів загрожує Криму вже не лише аграрною, а й гуманітарною катастрофою.

На Кримському півострові на даний час функціонує 23 водосховища, загальним обсягом 400 млн кубометрів. Серед них виділяють природного стоку, які наповнюються річками та підземними джерелами (2/3 від загальної кількості) і наливні, які функціонували за рахунок води з Північно-Кримського каналу (ПКК) – майже всі вони (за винятком Міжгірського) розташовані на сході півострова.

Загальний обсяг природних водосховищ – 250 млн кубів, наливних, відповідно, – близько 150 млн кубометрів. Завдяки потужним дощам влітку 2015 року природні водосховища заповнилися на 84%, що дозволило водоканалам здійснювати водопостачання. Набагато гіршою є ситуація з наливними водосховищами, які після зупинки ПКК стало нічим наповнювати. Кримська «влада» не знайшла іншого рішення, як пробурити в північному та східному Криму свердловини та прокласти за допомогою військових трубопроводи, щоб таким чином подати воду до водосховищ східного Криму. За інформацією російського міністра оборони Сергія Шойгу, військові розгорнули 48 ліній магістрального трубопроводу протяжністю 410 км.

До того ж, крім свердловин військові проклали трубопроводи по руслу річки Біюк-Карасу, яка раніше наповнювала Білогірське водосховище, щоб качати воду з нього та сусіднього Тайганського на схід для забезпечення потреб мешканців Керчі, Феодосії і Судака. Так, до Керченського водосховища подали 14 млн кубометрів води, до Феодосійського – 15 млн. кубів. В результаті на початку зими обидва водосховища різко обміліли: в Білогірському залишилося 4,1 млн кубів (18% від загального об’єму), а в Тайганському – 3,7 млн ​​кубів (27%).

У результаті таких непродуманих дій, а за версією товариша Сталіна, «прямого шкідництва», на півострові порушений гідробаланс, а карстові порожнечі, які складають основу кримського рельєфу на півночі і сході, почала заповнювати морська вода, бо прісну дуже швидко відкачують зі свердловин. Це призводить до катастрофічних наслідків – засолення ґрунтів та скорочення запасів прісної води в глибинних шарах. Це все загрожує екологічною катастрофою півострову. Однак, кримські екологи чомусь не б’ють тривогу. Зокрема, президент асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко, звичайно, називає ситуацію з Белогорським і Тайганським водосховищами «огидною», але при цьому дуже обережно висловлюється щодо політики місцевої «влади». «Там хороший водозбір, вода йшла, там навколо сади. Зараз подача води туди припинена, треба підтримати Феодосію і Керч, тому там ситуація напружена», – з побоюванням коментує ситуацію кримський еколог, який раніше розносив в пух і прах будь-які плани як місцевої, так і київської влади, якщо вони несли хоч найменшу екологічну загрозу Криму. Тепер же, по суті, екологічна катастрофа самих екологів не хвилює.

Але навіть ці заходи навряд чи допоможуть кримській «владі» без проблем пережити зиму – запасів води в водосховищах станом на 23 жовтня 188 млн кубометрів (менше половини). Саме тому 13 грудня кримський «прем’єр-міністр» Сергій Аксьонов на засіданні міжвідомчого штабу з ліквідації НС (надзвичайної ситуації через блекаут – ред.) зажадав використовувати методи воєнного часу по відношенню до підприємств Судака, які не бажають передавати свої свердловини на потреби міста, якому катастрофічно не вистачає води. «У режимі НС (приймаємо – ред.) протокольне рішення, яке зобов’язує передати свердловини з метою забезпечення населення питною водою. Стосовно тих, хто перешкоджає, по режиму воєнного часу порушуємо кримінальні справи по нанесенню шкоди республіці Крим, тут же вводити тимчасову адміністрацію й свердловини все-одно передавати (муніципалітетам – ред.)»,зазначив Аксьонов.

Але які заходи не використовуй – військового або революційного часу, проблему водопостачання в Криму ними не вирішити. З кожним днем ​​вона стає все більш актуальною, бо без дніпровської води, яка на 85% забезпечувала потреби півострова, Крим має всі шанси перетворитися на пустелю. Але окупантів, схоже, це зовсім не хвилює. 

Аліна Громова

для ІА «Голос Криму»

SHARE