Чому ЄС готовий торгувати з Кримом?

Деякий час тому українські новини були переповнені заголовками «ЄС продовжив санкції проти Криму», автори яких мали на увазі, що завдання економічних санкцій – покарати Крим, завдавши йому економічної шкоди. Насправді, санкції «проти Криму» було введено на знак поваги до територіальної цілісності України, а завдання заходу полягає у тому, щоб продемонструвати незаконність юрисдикції Росії над територією Криму, а також зробити неможливою його повноцінну інтеграцію до Російської Федерації, тим самим не дозволивши остаточно відірвати його від України.

Європейські інституції чітко пояснюють мотивацію обмежувальних заходів, що їх було вжито щодо незаконно анексованого Криму. На сайті Ради Європи можна прочитати таке: «Внаслідок невизнання з боку ЄС незаконної анексії Криму та Севастополя Росією, Рада ввела значні обмеження на економічні стосунки з Кримом та Севастополем».

Хочеться підкреслити, що ЄС ввів обмеження, але повністю економічні стосунки не заборонив. І хоча санкції вже серйозно впливають і надалі впливатимуть на економіку півострова, їх мета – невизнання анексії, а не завдання шкоди Криму. Більш детальний погляд на вжиті обмежувальні заходи це підтверджує:

Сайт www.europa.eu перераховує такі обмеження:

  • Заборона на імпорт товарів з Криму та Севастополя, якщо ці товари не супроводжуються сертифікатом походження, виданим українською владою;
  • Заборона на інвестиції в Крим та Севастополь. Європейським компаніям та компаніям базованим в Європі, не дозволено купувати бізнесові об’єкти або нерухомість в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати суміжні послуги;
  • Туроператорам ЄС заборонено надавати туристичні послуги в Криму та Севастополі, а європейським круїзним судам заборонено заходити до кримських портів за виключенням форс-мажорних ситуацій;
  • Заборона на експорт деяких товарів та технологій кримським компаніям або для використання в Криму. Зокрема, заборона стосується транспортної, телекомунікаційної та енергетичної галузей або розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів. Також заборонені технічна допомога, брокерські, будівельні або інженерні послуги, що мають стосунок до інфраструктури у тих самих галузях.

Як можна побачити, економічну діяльність в незаконно анексованому Криму заборонено. Така діяльність на території іноземної держави вимагає контактів з владою у формі отримання дозволів, ліцензій, сплати податків тощо. Через окупацію Криму, Україна територію Криму не контролює, а домовлятися з окупаційною владою стосовно економічної діяльності на окупованій території значить визнавати її право цією територію розпоряджатися. ЄС відмовився це робити.

Разом з тим, ЄС не забороняє економічний обмін з Кримом: імпорт товарів з Криму дозволено, але тільки через Україну, шляхом отримання сертифікату походження; експорт товарів до Криму також дозволено, але за виключенням деяких галузей.  Такий обмін з суб’єктами, зареєстрованими на території Криму можливий і без контактів з владою. Все, що від неї треба – це відсутність заборони для місцевих вивозити та завозити продукцію. Разом з тим, «прив’язка» до України через сертифікат походження чітко вказує на те, кого ЄС вважає справжнім господарем цієї території.

Якби санкції було спрямовано на руйнацію економіки Криму, то будь-який економічних обмін був би поза законом. Тим не менше, ми цього не бачимо. Більше того, ми бачимо готовність торгувати з Кримом через Україну.

Подібна логіка стосується і туризму. Надання туристичних послуг на території Криму європейськими компаніями заборонено, як і захід до українських портів, доступ до яких Україна не контролює через окупацію. Громадянам ЄС не заборонено відвідувати територію Криму, як через Україну, так і через Росію. Відвідування через Росію неможливо проконтролювати і така заборона була б безглуздою. А кримчан ЄС «прив’язує» до України шляхом видачі їм віз у консульствах, розташованих на території України. Також ЄС не визнає закордонні паспорти, видані Росією в Криму, знов підкреслюючи, що кримчани є громадяни України.

Цікавим є і список галузей, в яких заборонено експорт до Криму: транспорт, телекомунікації, енергетика. Розірвавши стосунки з Україною у цих галузях і не вибудувавши відповідних стосунків із Росією, Крим опиниться в повній ізоляції. Незважаючи на голосні заяви російського керівництва, що Росія є могутньою державою, вона  багато в чому є технологічно відсталою, і багато речей, які необхідні для укріплення зв’язків з Кримом там не виробляють.

Як приклад, можна навести намір Росії забезпечити Криму енергетичну незалежність від України. Невеличке дослідження Форбс Україна, опубліковане 24 червня говорить про те, що такі плани, скоріш за все, не буде зреалізовано. Серед іншого і через санкції. Серед іншого Росія планує прокласти магістральний електричний кабель дном Керченської протоки і побудувати велику парогазову ТЕС. Але в Росії не виробляють, ані кабель, ані турбіни. Обидва проекти було призупинено через те, що санкції заважають купити необхідні компоненти. Отже, інтеграція в Росію неможливо, що залишить прив’язку до України.

На перший погляд така політика ЄС викликає багато запитань. Але якщо прийняти за аксіому, що Росія – це агресор, а Крим – частина України, яка, як і вся Україна є жертвою російської агресії, то все стає на свої місця. ЄС не карає жертву, ЄС вказує Росії, хто, на його думку, є справжнім господарем Криму і заважає їй остаточно Крим загарбати. Адже повноцінна інтеграція Криму до РФ суттєво ускладнить його повернення назад до України, і ЄС намагається цьому завадити, розробивши саме такі санкції.

Юлія Каздобіна,
аналітик УНЦПД, для ІА «Голос Криму»

Читайте також:  Резолюція ПАРЄ: Крим – окупований, а Росія — агресор (текст резолюції)

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here