ТВ “Голос Криму”. Сергій Синоптик: “Зараз в українському літературному середовищі є нові кримські автори, про яких раніше не було  чути,  які сформулювались вже в анексованому Криму”

Програма  “Голос Криму” на UA:Крим, ведуча – Ліна Голуб. Сьогодні в програмі ми поговоримо про сучасну літературу, творчі рухи в Криму до і після анексії, а також про особливості кримської поезії.

Наш гість у студії – Сергій Синоптик. Кримчанин, поет, організатор культурних подій, наразі – головний редактор порталу Артмісто.

Сергію, спершу хотілося б спитати, як починався Ваш творчий шлях. Коли Ви почали писати, як вперше вийшли на сцену, хто вас підтримував?

Сергій Синоптик: Я починав у Криму, не знаю чи є там зараз, раніше була у Палаці піонерів. Потім були і кримські фестивалі, всеукраїнські, міжнародні.

Якісь характерні особливості помічали у творах кримських авторів? Що вас об’єднує?

Сергій Синоптик: Не можна сказати, що щось прямо об*єднує. Як і в будь – якому іншому регіоні поетики різні, всі розвиваються в рамках уподобань. Всі читають різних поетів, пишуть різне. Я думаю, що загальної риси немає. Виділяють кримську поезію серед інших регіонів України. Вона паралельно розвивалась на трьох мовах. Були україномовні, російськомовні і поети, які писали на кримсько-татарській.

Я так розумію, сам образ Криму займає у творчості неабияке місце. Тож яким переважно бачать Крим місцеві поети?  Якими рисами наділяють, які епітети цікаві трапляються? Можливо є приклади з Ваших або чужих творів?

Сергій Синоптик: До анексії  я особливо Крим не виділяв.  Після тих подій появилася характерна лінія Криму, лінія Батьківщини. Не тільки в мене, багато інших поетів. Не обов*язково кримські, а і українські писали і пишуть про Крим. Україномовні кримські поети переїхали на материк. В Криму залишився Союз письменників Криму, минуле відділення Спілки письменників України, вони навіть випускають літературну газету «Літературний Крим». Випускається трьома мовами.

Хто Ваші улюблені кримські поети? Кого варто почитати нашим глядачам? З чого почати?

Сергій Синоптик: На минулому Львівському форумі у вересні ми у співпраці з Українським літературним центром зробили серію проектів присвячених кримській поезії. В минулому році ми привозили чотирьох авторів: Павло Гольдин, живе в Чернівцях, Дмитро Аверьянов – Севастополь і Дмитро Белько – Сімферополь,  і я. Є ще Андрій Поляков, але він по ту сторону барикад. Дивлячись на складну ситуацію більшість з них приїжджають в Україну, видаються, друкуються на українських сайтах. В цьому році на Львівському форумі плануємо проект під назвою 20.02.14. Брати участь будуть не тільки поети з Криму, а і ті, у творчості яких відображається тема Криму. Точної дати ще не відомо, швидше за все 15-16 вересня.

Які літературні фестивалі чи важливі події проводили в Криму до анексії?

Сергій Синоптик: До анексії був дуже сильний і важливий форум «Волошинський вересень» у Коктебелі, він є і зараз, але проходить під наглядом АП РФ. Ті поети, які підтримують Україну просто не приїжджають на такі фестивалі тепер. Ми з колегами проводили літературний фестиваль «Шорох» в Сімферополі. Встигли провести 3 фестивалі, після анексії, я поїхав було проведено ще один фестиваль. Зараз уже не проводиться. Останній був слабенький, бо більшість поетів відмовились їхати.

А на які події, виступи в материковій Україні охоче виїжджали кримчани?

Сергій Синоптик: На всі значимі події кримчани приїжджали. Ми постійно були представлені  на Львівському книжному форумі, Київські лаври, Каштановий дім, Одеський літературний фестиваль, також в Донецьк, Харків, Херсон. Творчі зв*язки підтримувались дуже активно, кримських авторів в Україні знали, любили. І до цих пір приїзжджають.

Чи бачили Ви та інші автори своє місце у загальноукраїнському літературному контексті?

Сергій Синоптик: Багато авторів бачили себе більше в контексті руської, не російської літератури, і в той час включали в себе контекст української суч.укр. літератури, а нехай навіть на російській мові. Дехто писав на двох мовах. Я думаю, що місце в українському літературному контексті було досить чітко прописано.

Поети – це люди, що дуже тонко відчувають. Події кінця 2013 – початку 2014-го на півострові не могли не відбитися певним чином у творчості. Розкажіть, якими були настрої і твори у Вас та у колег по цеху у цей період?

Сергій Синоптик: В період анексії я не розумів, що відбувається. Був період, коли я взагалі не писав нічого. Пройшло напевне місяців 6 або і більше, коли я почав говорити у віршах на цю тему. Дуже важко це переживалось. Більше за 3 роки міняється усвідомлення цього всього, осмислення ситуації, бачення майбутнього Криму. Тому багато різного написано, перші тексти були звісно більш болючими.

Чи спровокувала анексія півострова певний розкол у літературних колах загалом? Як Ваші знайомі автори з цим справляються?

Сергій Синоптик: Звичайно, спровукувала. Не можна приховувати той факт, що деякі кримчани проросійські. Тому розкол був. Зараз відчувається менше, тому що пройшов час, і люди, які залишились в Криму стараються жити дальше.

Знаю, що Ви переїхали до Києва трохи раніше за всі ці події. Але, можливо, слідкуєте, як розвивається зараз літературне життя в Криму?

Сергій Синоптик: Так, розвивається, різні літературні групи, школи, кружки, тусовки. Частина переорієнтувалась на Росію, їздить туди на фестивалі, інша  частина старається в Україну, але між собою вони спілкуються. Хтось посварився, хтось ні, але між собою вони спілкуються. Зараз в українському літературному середовищі є нові кримські автори про яких раніше не було  чути,  які сформулювались, безпосередньо, в анексованому Криму, пишуть українською і російською, але орієнтуються на українську літературу. Недавно на порталі Український літературний центр була публікація автора, який недавно знайшовся, проявив бажання працювати з нами.

Хотілося б розповісти про одне з нових віянь. Російська Федерація оголосила конкурс віршів та пісень про кримський міст. Пропоную послухати один з доробків, який викликав певний резонанс у соціальних мережах.

У цьому конкурсі, звісно, бере участь і молодь. Сергію, як Ви вважаєте, яким має чи не має бути зв’язок мистецтва і пропаганди?

Сергій Синоптик: Те, що ми почули не поезія,  а пропаганда. Я вважаю, що поет має мати громадянську поезію, говорити про політичні події, які відбуваються, але він має робити це від себе, без відношення до пропаганди, бо вона вбиває всю поезію.

Чи має держава підтримувати митців і мистецтво? Спрямовувати якось? Фінансувати? Або краще все ж не втручатися і не заважати?

Сергій Синоптик: Підтримувати, звичайно, повинна. Не має бути ніякого держзамовлення. Любі діячі мистецтва мають творити так, як вони хочуть. Держава може їх тільки підтримувати, більшою мірою фінансово.

Які Ваші творчі і організаторські плани на наступний рік?

Сергій Синоптик: На Львівському форумі буде проект присвячений віршам зв*язаних з Кримом. Крім того я відношусь до організації Український літературний центр ми стараємось проводити велику кількість заходів не тільки з кримськими авторами, а і українськими і зарубіжними. Плани масштабні, але сформулювати поки нічого, все проходить в процесі комунікації, можуть бути спонтанні творчі вечори.

 

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here