Програма “Голос Криму” (відео)

Програма  “Голос Криму” на UA:Крим, і я її ведуча – Ліна Голуб. Сьогодні в програмі ми поговоримо про співпрацю кримськотатарського і українського народів та про міжнародну підтримку українського Криму. 

В гостях у нашій студії – Алім Алієв, співзасновник організації «Крим_СОС», громадський активіст і з недавнього часу – один з координаторів кримськотатарської медіа платформи.

І одразу хочу спитати, чи стартувала вже робота медіа платформи? Розкажіть, будь ласка, яка основна мета проекту і чим ви будете займатися?

Алім Алієв: Ми разом з нашими колегами, які живуть, як в Криму так і на території України, журналістами працюємо над концепцією медіа платформи. Для того, щоб, в першу чергу, зберегти кримськотатарську ідентичність, мову, культуру. Давати новини, які стосуються пересічного життя кримських татар в Криму.

Наскільки мені відомо, Ви є захисником як кримськотатарської, так і української мови. Розкажіть, будь ласка, про стан української мови в Криму до окупації і після?

Алім Алієв: Очевидно зараз в Криму викорінюється українська мова, там немає зараз жодної школи українською мови. Українська мова потрохи переходить на периферію навчання. Окупаційна влада Криму намагається зробити символ мови, що там залишається. Наприклад, нещодавно вони заявили, що будуть видавати україномовну газету. Для того, щоб показувати, що ніби вона функціонує…

Коли Ви свідомо перейшли на українську?

Алім Алієв: Мене батьки ще з 7 класу віддали в український клас, і в університеті я мав можливості вчити українську мову – переважно всі предмети були українською мовою…. З 2008 року, коли я почав працювати в експертній компанії, тоді я перейшов на українську мову. Я їздив між Кримом, Києвом і Львовом.

І трошки про нашу спільну історію. На вихідних у Конотопі провели серію заходів присвячених річниці Конотопської битви. 358 років тому козацтво пліч-о-пліч з кримськими татарами воювало проти Москви. Чому це важливо сьогодні – розкажуть мої колеги у наступному матеріалі.

Аліме, скажіть, Ви згодні із тезою про єдину політичну націю?

Алім Алієв: Такі події дуже важливі для оздоровлення суспільства. 70 років радянська влада вчила не любити людей, які живуть з тобою поруч, вчила розділяти людей і говорити, що це не інші, але свої, а зовсім чужі люди. Коли ми говоримо про історію, яка об`єднює – це допомагає нам через історичне примирення разом долатимемо ті виклики, які стоять перед нами.

Які ще точки дотику  в історії наших народів крім Конотопської битви Ви вважаєте важливими?

Алім Алієв: Кримські татари жартують, що кожен з них мусить бути істориком, щоб розказати хто такі кримські татари і звідки взялись. Насправді, історія і української нації, і кримських татар є дуже різною і дуже сумбурною. Деколи ми ходили у військові походи і здобували перемоги, також ми і сварились…  Ми маємо говорити  про всі ці речі, які відбувались в минулому, але зараз здебільшого ми маємо говорити про майбутнє: яким чином нам зробити так, щоб завтра нас ніхто не міг розділити, щоб ми разом здобували перемоги для нашої держави. Адже кримські татари себе повноцінно вважають мешканцями української держави.

Якою ви бачите плідну взаємодію українців і кримських татар для деокупації Криму? Що на Вашу думку треба робити в першу чергу?

Алім Алієв: Якщо говорити про деокупацію, то нам важлива стратегія, які кроки ми повинні зробити сьогодні, завтра чи післязавтра. Треба повернути не тільки територію, але і людей, які там. Ми маємо дуже плідно і тісно працювати з міжнародними спільнотами. Дипломатичним шляхом може вирішитись цей конфлікт, мирним спротивом. Після депортації кримські татари поверталися на свою Батьківщину мирним спротивом. І зараз для українців і кримських татар важливо зберігати цей спротив в питаннях деокупації Криму, якби росіяни не хотіли конфлікту, ми маємо бути розумнішими, тоді міжнародна спільнота буде на нашому боці. Зараз ми маємо дуже багато поїздок, як в Європі, так і США, де ми працюємо з політиками, дипломатами на тему деокупації…

Початись деокупація має з демілітаризації. Крим перетворюється з туристичної бази на військову базу. Стоїть перше питання, щоб з Криму пішли російські військові, бо вони зараз постійно завозять військову техніку, армію, спецслужби. Між людьми в Криму існує страх…

Одна з найважливіших подій тижня – візит  представників Північноатлантичного союзу до Києва. У столиці провели засідання комісії Україна НАТО. НАТО представляв генсекретар Йенс Столтенберг. На зустрічі з Президентом України Петром Порошенко він заявив: «Захід підтримує Україну і очікує від Росії повного виконання мінських домовленостей».  Детальніше про це – сюжеті…

Аліме, Ви брали участь в одній із зустрічей з представниками НАТО в рамках їх візиту. Розкажіть, будь ласка, що це була за зустріч, хто ще брав участь, що обговорювали?

Алім Алієв: Це була зустріч з лідерами кримських татар і громадськими організаціями, які працюють над темою прав людини в Криму, де ми обмінялись репліками, щодо ситуації в Криму, що потрібно ще зробити, говорили про посилення санкцій. Не тільки через факт порушення прав людини, а і через факт незаконної анексії півострова. А також про створення на міжнародному рівні майданчику для обговорення теми деокупації Криму.

Більше трьох років минуло з моменту анексії півострова. Ви брали участь у численних зустрічах у провідних європейських інституціях. Розкажіть, що змінилося за останні три роки? Чи змінилася риторика? Чи є конкретні кроки?

Алім Алієв: Якщо говорити і згадувати 2014 рік, то на заході нам говорили, що проблема війни між Росією і Україною, агресія і окупація – є ваша проблема, бо ми, умовно кажучи, свою війну давно виграли. Після того, як європейські держави почали бачити, як Росія почала втручатись в їх внутрішню політику: вибори, розпалювання ворожнечі в середині цих країн, то зараз вже ми чуємо, що це не просто наш конфлікт – це регіональний конфлікт. Що ситуація на Донбасі може вирішитись тільки разом із Кримом, бо від цього залежить безпека Європи. Я сподіваюсь, що ми створимо міжнародний майданчик, де ми будемо не просто говорити, що відбувається, а де ми будемо конкретно обговорювати механізми, щоб завтра він був вільний.

Аліме, Ви багато спілкуєтеся, напевно, з переселенцями, і з кримчанами, що лишаються на півострові… скажіть, будь ласка, вони відчувають цю міжнародну підтримку України? Вони вірять у повернення Криму?

Алім Алієв: Людей, які залишаються на півострові і людей, які виїхали сюди розділяємо. В першу чергу ми маємо говорити про людей, які залишились. Вони один на один з тією небезпекою і страхом, який відбувається в Криму. Там не працює жодна місія з прав людини. На сьогодні ми маємо 300 випадків порушень прав людини. А скільки ми ще не знаємо, я боюсь уявляти. Люди, які переїхали сюди, вони в тому числі переїхали через питання небезпеки в Криму. На щастя міжнародні організації допомагають ВПО  інтегруватися, волонтери допомагають працюючи з тими сгромадами, які приймають переселенців. Я б точно не займався тим, чим займаюсь, якщо я б в це не вірив. Люди, які знаходяться зараз тут, на континентальній Україні, кажуть, що ми живемо, як на валізах. Ми готові повернутись до Криму, як це стане можливо.

І на останок. Що б Ви хотіли сказати зараз кримчанам, які нас дивляться?

Алім Алієв:  Ви маєте точно знати і розуміти, що на континентальній Україні є тисячі людей, які працюють над тим, щоб завтра між нами не було жодних кордонів.

 

SHARE

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here