Українські патріотичні організації закликають кримчан ігнорувати «вибори» Президента Росії

9 березня 2018 року українські національно-патріотичних організацій прийняли резолюцію щодо захисту соборності, зміцнення та розвитку української державності. У тексті документу зазначається, що міжнародна система безпеки, яка існувала до 2014 року була безповоротно і свідомо зруйнована путінською Росією.

«В порушення Конституції та законів України, нехтуючи норми міжнародного права, на окупованій українській території в Криму та в місті Севастополь російський агресор провів псевдо референдум, псевдо вибори до Держдуми РФ та готує вибори Президента Росії 18 березня 2018 року», – йдеться у резолюції.

У зв’язку з цим   представники патріотичних організацій «звернулися до українських громадян, які вимушені жити під репресіями в окупованому Криму та м. Севастополі, із закликом ігнорувати ці незаконні вибори на території України та не допомагати окупантам їх проводити».

Вони також закликали «українську громаду, товариства українців за кордоном, міжнародне співтовариство, всіх людей, які вболівають за мир і спокій на планеті виступити з рішучими закликами і діями, щодо ігнорування публічної та дипломатичної імплементації результатів виборів Президента РФ 18 березня цього року».  А також висунули свої вимоги і до української влади: «Вимагаємо від представників української державної влади вжити спільно з міжнародними партнерами всіх необхідних заходів для припинення агресії Росії на території України, забезпечити звільнення агресором усіх окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму і м. Севастополя, відновлення конституційного ладу і територіальної цілісності України та міжнародного правового порядку».

У резолюції також українські організації вимагають: «З метою подолання кризи, збереження суверенітету, духовної і політичної єдності України вимагаємо вжити всіх заходів для виконання плану дій,  викладеного у «Маніфесті розвитку життєдіяльності нації» та проголошеному 9 березня 2017 року».

Маніфест розвитку життєдіяльності нації

Сьогодні Україна у боротьбі із зовнішніми та внутрішніми ворогами стоїть перед викликом збереження суверенітету, духовної і політичної єдності Українського народу.

Загрози державності виникли внаслідок війни з ядерною Росією, яку український народ веде самотужки; економічного розвалу, соціальних негараздів, зубожіння народу, спричинених діями фінансово-політичної олігархічної системи; ігнорування владою українською національною ідентичністю як головного чинника консолідації нації.
Визначальне завдання — мобілізувати весь національний потенціал, людські й природні ресурси, мужність та волю Українського народу для забезпечення успіху й перемоги нашої держави у протистоянні з агресором і темними силами зла.

Ми, українські державні, громадські та церковні діячі, захисники Вітчизни, представники політичних партій та рухів, закликаємо всіх українців об’єднатися навколо програми «Українська альтернатива», основними завданнями діяльності якої є обстоювання: національних інтересів, суверенітету, політичної і духовної єдності Українського народу; національної ідентичності і людської гідності; україноцентричності внутрішньої і зовнішньої політики держави; єдинодержавності української мови; помісності Української Церкви; освіченості і патріотичності громадянського суспільства; цілісності національного інформаційного, освітньо-наукового простору; екологічно безпечного природного середовища; європейського цивілізаційного вибору; євроатлантичності національної безпеки; нагальності деолігархізації української політики та економіки, утвердження принципів сталого розвитку життєдіяльності Нації.

Наш план дій передбачає:

  1. Перемогу у війні з Росією та внутрішніми колаборантами.
  2. Швидку фінансово-економічну і соціальну стабілізацію України.
  3. Упровадження принципово нової інноваційної, соціально зорієнтованої державної економічної політики, яка відкриває кожному громадянину особисту перспективу гідного життя, а Україні — конкурентоспроможність і визнання світом
  4. Перехід від політики руйнування національної державності до політики творення української національної ідентичності, формування високої національної свідомості, державної і особистої гідності та відповідальності, утвердження в усіх сферах державної української мови, сприяння розвитку національної культури, освіти, науки, історії й національної пам’яті, що є підвалинами державотворення. 

І. Перемога у війні з Росією

Ми переконані, що для перемоги у війні з Росією необхідно:

  1. Щоб українська влада, керуючись Статутом ООН, визнала дії Росії проти України військовою агресією та здійснила на своїй території всі необхідні юридичні процедури, передбачені міжнародним правом щодо агресора.
  2. До відновлення територіальної цілісності України та повернення окупованого Криму та частини території Донбасу до складу Української держави усі дипломатичні стосунки з Росією вести у Женевському форматі за участі США та ЄС, Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України, яка гарантувала суверенітет та безпеку Україні).
  3. Президент України, Верховна Рада України, Уряд зобов’язані першочергово здійснити ефективні заходи щодо мілітаризації економіки й господарського комплексу, мобілізації наявних ресурсів для забезпечення перемоги у війні та надійного захисту національних інтересів.
  4. Ми визнаємо, що національна і військова безпека України неможлива без повноправної участі в НАТО і тому нашим головним зовнішньополітичним пріоритетом є політика прискореної інтеграції до Північно-Атлантичного альянсу.
  5. Уряд негайно має здійснити перегляд та подання до ВР пропозицій щодо денонсації усіх українсько-російських угод, виходячи із статусу країни, що зазнала агресії з боку Росії.
  6. Український уряд зобов’язаний офіційно звернутися до країн-підписантів Будапештського меморандуму з приводу надання Україні повномасштабної військової та фінансової допомоги для захисту.
  7. Українська держава разом з іншими країнами має застосувати та посилити усі види санкцій щодо примусу російського агресора до миру.
  8. Будь-які економічні, а також гуманітарні, культурні, освітньо-наукові стосунки з Росією та окупованими нею територіями, які загрожують національній безпеці України, припиняються на час до їх повного визволення та відновлення юрисдикції України. Майбутнє Криму — це національна автономія кримськотатарського народу у складі України. 

ІІ. Фінансово-економічна стабілізація 

Зупинити економічний розвал і стагнацію країни, забезпечити за 6 місяців її фінансово-економічну стабілізацію, а за 12 місяців — стале економічне зростання на рівні 5-8%.

Переконані, що передумовами динамічного економічного зростання мають стати:

  1. усунення від влади бізнесу та олігархату шляхом проведення чесних виборів усіх гілок влади на підставі нового виборчого кодексу (борг«українських» олігархів народу і державі в 2017 році складає більше 40 млд дол.);
  2. стабільність національної валюти;
  3. припинення зростання цін та інфляції;
  4. відновлення кредитоспроможності банківського сектору.

Головними інструментами політики стабілізації стануть: детінізація (для прикладу, детінізація української економіки лише на 15% дозволить повернути цього року понад 200 млрд гривень до легального економічного обігу України) і деофшоризація економіки, збалансований, бездефіцитний бюджет, дієвий контроль державних коштів та припинення їх розкрадання і нераціонального витрачання задля цього.

Для цього необхідно:

  1. зменшити податкове навантаження на виробника;
  2. стимулювати розвиток стратегічних, науковоємних галузей виробництва;
  3. ефективно управляти державними стратегічними підприємствами;
  4. захищати конституційне право Українського народу на володіння землею і надрами, водними та іншими природними ресурсами;
  5. підвищувати, визнаючи, що найвищою цінністю є люди, якість людського потенціалу, припинити катастрофічну «втечу» з України найбільш продуктивного і освіченого населення за кордон, економічно стимулювати освіченість і самозайнятість, оптимально корелювати на державному рівні систему підготовки кадрів і ринків праці.

ІІІ. Українська нова економічна політика 

Україна потребує нової економічної політики, в рамках якої великий капітал і підприємець-початківець отримають рівні можливості для розвитку.

Політика сталого економічного зростання — це наш головний пріоритет. Ми знаємо як сформувати та втілити в життя «Український план Маршалла», що забезпечуватиме щорічний приріст української економіки на 5-8% ВВП та збільшуватиме щороку кількість робочих місць на 300-500 тис.

Основою політики сталого зростання стануть: розвиток високотехнологічної, науковомісткої економіки (нині у світовому обсязі торгівлі частка науковоємної української продукції складає менше 0,1% (!); збалансований бюджет, де на інвестиції припадатиме щонайменше 15%; кредитування економіки за європейських ставками.

Пріоритетними напрямами для кредитування стануть: малий і середній бізнес; енергозбереження; сільське господарство з розвинутим фермерським устроєм; ІТ-технології; інноваційні підприємства і фірми 5-6 технологічних укладів. Ми ініціюємо проведення щорічного Київського інвестиційного форуму, який стане інструментом залучення впродовж 5 років щонайменше 60 млрд дол. для реалізації довготривалої програми глобальних зрушень в Україні і перетворення її на регіонального економічного лідера.

ІV. Політика національного відродження передбачає: 

Подолання духовної та демографічної кризи української нації. Формування української національної ідентичності.

Задля цього необхідно:

  1. якісно і кількісно відновлювати генофонд Українського народу;
  2. виховувати націю, особливо молодь, на ціннісних ідеалах українського Майдану, звитягах , породжених благородством високої мети Героїв Небесної Сотні та захисників Вітчизни, що боронять від ворога Україну на її східних рубежах;
  3. розвивати освіту, науку, національну культуру як найголовніші пріоритети в реалізації стратегії сталого розвитку України, зарахувавши їх до «вектору розвитку» та до десятки першочергових завдань модернізації країни, стимулювавши на законодавчому рівні соціальну відповідальність держави, бізнесу, неурядових інституцій щодо їхньої підтримки;
  4. визнати на державному і суспільному рівнях національну культуру як найважливіший чинник розбудови Української держави і головну сферу національної безпеки;
  5. поширювати національні культурні цінності в культурному просторі, репрезентуючи високі культурно-мистецькі явища України на світовому рівні;
  6. відновлювати історичну пам’ять, зміцнювати національну ідентичність, утверджувати консолідацію громадянського суспільства з високими гуманістичними цінностями;
  7. оберігати і повноцінно розвивати державну українську мову, кіно, українську книгу, театр, образотворче та народне мистецтво, музику, пісню, національно-культурні індустрії;
  8. сприяти виробленню та реалізації державної інформаційної політики, зорієнтованої на дієвий і радикальний захист національного інформаційного простору;
  9. активно розвивати фізкультуру і спорт, пропагуючи й утверджуючи здоровий спосіб життя;
  10. створювати й гарантувати безпечне природне і соціокультурне середовище задля збереження генофонду Українського народу;
  11. утверджувати в Україні Єдину Помісну Православну Церкву, як значущу складову українського державотворення, духовного розвитку Людини й Українського народу;
  12. забезпечити конституційну норму щодо виконання державою зобов’язань «дбати про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави». Активізувати співпрацю із закордонними українцями в усіх сферах життєдіяльності нації.
SHARE